Спрощені та більш агресивні цілі є одними із значних змін у оновлених рекомендаціях щодо зниження артеріального тиску опублікованих Європейським товариством кардіологів.

Для більшості пацієнтів, які отримують лікування, нова мета систолічного артеріального тиску становить 120 мм рт. ст. до 129 мм рт. ст., що є відходом від попередньої двоетапної рекомендації.

Хоча оновлені рекомендації  продовжують визначати гіпертензію як систолічний артеріальний тиск не менше 140 мм рт. ст. та діастолічний не менше 90 мм рт. ст., є нова категорія — підвищений артеріальний тиск. Вона визначається як систолічний АТ від 120 мм рт. ст. до 139 мм рт. ст. або діастолічний АТ від 70 мм рт. ст. до 89 мм рт. ст., і рекомендується  таким пацієнтам проводити оцінку ризику серцево-судинних захворювань для визначення тактики лікування, особливо при АТ не менше 130/80 мм рт. ст.

Рекомендації також містять нові положення щодо зміни способу життя, які допоможуть знизити АТ, включаючи зміни щодо фізичних вправ і додавання добавок калію, акцент зроблений також на збагачення раціону фруктами та овочами.

В документі зазначено 3 категорії АТ:

• непідвищений АТ (<120/70 мм рт. ст.),
• підвищений АТ (120 - 139 мм рт. ст./70 - 89 мм рт. ст.)
• гіпертензія (≥140/90 мм рт. ст.).

Усі пацієнти з гіпертензією повинні отримувати лікування, тоді як пацієнти з новою категорією підвищеного АТ підлягатимуть стратифікації серцево-судинного ризику перед прийняттям рішення про лікування.

Пацієнти в категорії підвищеного АТ, які також мають помірну або важку хронічну хворобу нирок, встановлені ССЗ, діабет або сімейну гіперхолестеринемію, вважаються особами з підвищеним ризиком розвитку ССЗ, як і пацієнти з оціненим 10-річним серцево-судинним ризиком 10% або більше. У таких пацієнтів, при підтвердженому АТ не менше 130/80 мм рт. ст., після 3 місяців зміни способу життя рекомендується медикаментозне лікування.

Основна зміна в цільових рівнях тиску в цих рекомендаціях базується на нових даних клінічних досліджень, які підтверджують, що нижчі рівні АТ призводять до зниження частоти серцево-судинних подій, що призвело до нового цільового систолічного АТ від 120 до 129 мм рт. ст. для більшості пацієнтів, які отримують антигіпертензивні препарати.

Однак існують кілька застережень до цієї рекомендації, включаючи вимогу, щоб лікування до цієї мети добре переносилось; більш лояльні цілі можуть бути розглянуті у людей з симптоматичною ортостатичною гіпотензією, осіб старших за 85 років, а також у тих, хто має помірну або важку слабкість або обмежену тривалість життя. Для цих пацієнтів рекомендації передбачають ціль, яка є максимально низькою, наскільки це можливо.

Вперше в рекомендаціях включено можливість ниркової денервації для лікування гіпертензії — в центрах із середнім або високим обсягом операцій — для пацієнтів з резистентною гіпертензією, яка не контролюється, незважаючи на комбінацію трьох препаратів.

Однак ниркову денервацію не рекомендують як лікування першої лінії через відсутність доказів користі щодо серцево-судинних наслідків. Також не рекомендується пацієнтам із серйозними порушеннями функції нирок або вторинними причинами гіпертензії.

Літературні посилання знаходяться в редакції webcardio.org