Rss для Webcardio.org WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin

Електронний науково-практичний журнал про кардіологію
09.03.2025

Компанія Берлін-Хемі, підрозділ компанії Менаріні Груп. Менаріні Груп

 

 

 

 

02.03.2025 13:27
Версія для друку
  • RSS

Нові рекомендації щодо ведення пацієнтів з гострим коронарним синдромом 

У 2025 році  ACC/AHA/ACEP/NAEMSP/SCAI опублікували рекомендації щодо ведення пацієнтів з гострим коронарним синдромом, що оновлюють попередні настанови 2014 та 2013 років.

Основні повідомлення, що виділяються в документі.

1. Подвійна антитромбоцитарна терапія рекомендована для пацієнтів із гострими коронарними синдромами (ГКС). Тікагрелор або прасугрел рекомендовані переважно перед клопідогрелем у пацієнтів із ГКС, які проходять черезкоронарне втручання (ЧКВ). У пацієнтів із ГКС без елевації сегмента ST, яким планується інвазивна стратегія з ангіографією через >24 години, можливе попереднє призначення клопідогрелю або тікагрелору для зниження ризику серйозних серцево-судинних подій. 

2. Подвійна антитромбоцитарна терапія (аспірин + інгібітор P2Y12) показана щонайменше на 12 місяців як стандартна стратегія для пацієнтів із ГКС, які не мають високого ризику кровотечі. Для зниження ризику кровотечі доступні такі стратегії: 

   - у пацієнтів із ризиком шлунково-кишкових кровотеч рекомендовані інгібітори протонної помпи; 

   - у пацієнтів, які добре переносили подвійну антитромбоцитарну терапію з тікагрелором, перехід на монотерапію тікагрелором рекомендований ≥1 місяць після ЧКВ; 

   - у пацієнтів, які потребують тривалої антикоагуляції, слід відмінити аспірин через 1–4 тижні після ЧКВ із продовженням прийому інгібітора P2Y12 (переважно клопідогрелю). 

3. Терапія статинами високої інтенсивності рекомендована всім пацієнтам із ГКС, з можливістю одночасного призначення езетимібу. Для пацієнтів, які вже отримують максимально переносиму дозу статинів і мають рівень холестерину ЛПНЩ ≥70 мг/дл (1,8 ммоль/л), рекомендовано додавання нестатинової ліпідознижувальної терапії (наприклад, езетимібу, еволокумабу, алірокумабу, інклісірану, бемпедової кислоти). У пацієнтів високого ризику можливе подальше інтенсифікування терапії, якщо рівень ЛПНЩ становить 55–70 мг/дл (1,4–1,8 ммоль/л), навіть при прийомі максимально переносимої дози статинів. 

4. Інвазивна стратегія рекомендована пацієнтам із ГКС без елевації ST, які мають середній або високий ризик ішемічних подій, для зниження серйозних серцево-судинних ускладнень. Для пацієнтів із низьким ризиком ішемічних подій рекомендований рутинний або вибірковий інвазивний підхід із подальшою стратифікацією ризику для визначення необхідності реваскуляризації. 

5. Процедурні стратегії під час ЧКВ у пацієнтів із ГКС: 

   - перевагу слід надати радіальному доступу  над стегновим для зменшення ризику кровотеч, судинних ускладнень і смертності; 

   - внутрішньокоронарна візуалізація рекомендована для керування процедурою ЧКВ у разі складних коронарних уражень. 

6. Повна реваскуляризація рекомендована пацієнтам із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST або ГКС без елевації ST. Вибір методу реваскуляризації (коронарне шунтування чи багатосудинне ЧКВ) у пацієнтів із ГКС та багатосудинним ураженням має ґрунтуватися на складності коронарного ураження та супутніх захворюваннях. ЧКВ значущих неінфарктних стенозів у пацієнтів із інфарктом міокарда з елевацією ST можна виконувати за одну процедуру або поетапно, з перевагою на користь одноетапного багатосудинного ЧКВ. У пацієнтів із ГКС та кардіогенним шоком показана екстрена реваскуляризація інфарктної судини, проте рутинне ЧКВ неінфарктних артерій у цей період не рекомендоване. 

7. Використання мікроаксіального насоса у відібраних пацієнтів із кардіогенним шоком на фоні гострого інфаркту міокарда є доцільним для зниження летальності (за даними одного дослідження). Однак такий підхід асоційований із вищим ризиком кровотеч, ішемії кінцівок та ниркової недостатності, тому необхідний ретельний контроль судинного доступу та поступове зменшення підтримки.

8. Переливання еритроцитарної маси для підтримки рівня гемоглобіну 10 г/дл може бути виправданим у пацієнтів із ГКС та гострою або хронічною анемією за відсутності активної кровотечі. 

9. Вторинна профілактика після виписки є ключовою. 

   -  Перевірка ліпідного профілю натще рекомендовано через 4–8 тижнів після початку або корекції дози ліпідознижувальної терапії. 

   - Рекомендовано направлення на кардіореабілітацію, з можливістю використання домашніх програм для пацієнтів, які не можуть або не хочуть відвідувати заняття особисто. 

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org

 

Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.webcardio.org.
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Ми в соціальних мережах

 Ваша оцінка нашого сайту нам дуже важлива. Знайдіть нас і тут:

WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin

ТЕМА ДНЯ 

Біомаркер, що передбачає майбутнє серця

Підвищений рівень цього біомаркера майже в 4 рази збільшує ризик фібриляції передсердь… >>>