Американський коледж кардіології (ACC) опублікував «Шлях ухвалення експертних консенсусних рішень (ECDP) щодо лікування серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзберФВ)».

У 44-сторінковому документі наголошується на «критичній необхідності» точно діагностувати СНзберФВ, щоб забезпечити своєчасне впровадження терапії на основі доказів і рекомендацій для покращення результатів лікування пацієнтів.

Захворюваність на СНзберФВ продовжує зростати разом зі збільшенням віку та ожирінням,  тягарем малорухливого способу життя та кардіометаболічних розладів.

Група авторів документу зазначає, що СНзберФВ зараз є причиною більш ніж половини випадків серцевої недостатності, але залишається «недостатньо визнаним» у повсякденній клінічній практиці.

СНзберФВ — це складний стан, який часто супроводжується кількома супутніми захворюваннями, включаючи гіпертонію, діабет, ожиріння та апное уві сні. Оптимальне лікування вимагає мультидисциплінарного підходу.

В нових рекомендаціях можна знайти відповіді на наступні питання:

• правильний підхід до пацієнта з задишкою;
• як подолати діагностичну дилему та визначити необхідність подальшого обстеження;
• як справлятися з супутніми захворюваннями та вирішувати складнощі у догляді;
• як ініціювати та оптимізувати медичну терапію,  відповідно до рекомендацій;
• коли і навіщо звертатися до кардіолога або фахівця з серцевої недостатності;
• як покращити доступ до медичної допомоги;
• статеві відмінності в діагностиці та лікуванні.

В документі визначається структура для діагностики, прийняття клінічних рішень, лікування супутніх захворювань, впровадження найновішої медичної терапії (фармакологічної та немедикаментозної), спрямованої на рекомендації, і справедливого надання медичної допомоги.

Він узгоджується з рекомендаціями AHA/ACC/HFSA 2022 року щодо лікування серцевої недостатності та базується на них.

Науковці звертають увагу, що СНзберФВ  є одним із найактуальніших діагностичних і терапевтичних викликів у клінічній медицині сьогодні, враховуючи його зростаючу поширеність, недостатню діагностику, поганий прогноз, обмежені терапевтичні можливості та значне навантаження на систему охорони здоров’я в усьому світі.

Незважаючи на ці проблеми, успіх останніх випробувань інгібіторів котранспортера натрію-глюкози 2 показав, що СНзберФВ піддається лікуванню.

Спеціалісти зазначають, що «великомасштабні дослідження патобіології СНзберФВ, що тривають, зростаюча кількість трансляційних досліджень, і численні клінічні випробування нових терапевтичних засобів для СНзберФВ несуть проблиск надії на майбутнє зі зниженою поширеністю, захворюваності та смертності, пов’язаної з СНзберФВ, що було б великим прогресом для здоров’я населення.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org