Науковці Канади заявляють, що підвищення рівня допомоги пацієнтам із кардіогенним шоком (КШ) шляхом раннього застосування механічної підтримки кровообігу (МПК) може значно знизити смертність від КШ у порівнянні зі стратегією, яка передбачає спочатку медикаментозне лікування, а вже потім перехід до МПК.
Вчені зазначають, що за останні 30-40 років не досягли значного прогресу у зниженні смертності, хоча були розроблені різні методи лікування шоку та проведені клінічні випробування, кінцевий результат залишається незмінним — рівень смертності залишається високим.
У науковому огляді дослідники навели дані з кількох джерел, які вказують, що рівень раптової смертності становить від 30% до 50%.
Стандартний підхід до лікування КШ, який автори описали як «поетапний», передбачає поступове застосування терапій: спочатку медикаментозне лікування з оцінкою його ефективності, а вже потім перехід до МПК. Ключовим для успіху запропонованого підходу є раннє виявлення КШ у пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою.
Суть полягає в тому, що раннє розпізнавання пацієнтів дозволяє зупинити цитокіновий шторм, спричинений запаленням. Якщо рано розпізнати пацієнта та розпочати МПК на початкових етапах, це може скоротити тривалість лікування, а в довгостроковій перспективі зменшити час перебування в реанімації, що дозволить пацієнтам швидше отримати остаточне лікування.
Ранні симптоми, які вказують на КШ, включають низький артеріальний тиск, холодну та вологу шкіру, а також змінений рівень свідомості.
Спеціалісти стверджують, що пацієнти, які звертаються з КШ, мають інший профіль порівняно з минулими десятиліттями. Раніше більшість із них були пацієнтами з гострим інфарктом міокарда (ІМ), проте тепер частіше спостерігаються пацієнти з хронічною серцевою недостатністю.
МПК може бути перехідним етапом до одужання, до іншої технології тривалої підтримки або до трансплантації серця. Якщо прогноз є несприятливим, наступним етапом стає паліативна допомога.
Якщо план полягає в підготовці пацієнта до трансплантації, то обрана МПК має бути достатньо надійною, щоб забезпечити підтримку під час очікування органу. Для підтвердження доцільності підходу «раннього підвищення рівня лікування» доцільно провести клінічне випробування у форматі реєстру або дослідження типу «випадок-контроль», зазначають науковці.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org