Раннє зниження артеріального тиску (АТ) має позитивний ефект при геморагічному інсульті, але шкідливий ефект при ішемічному інсульті, показали дані нових досліджень. Отримані результати можуть змінити рекомендації щодо контролю АТ у пацієнтів з гострим інсультом.
Дослідники заявляють, що це перший випадок, коли отримані рандомізовані докази контролю АТ перед реперфузією у пацієнтів з ішемічним інсультом, ставлять під сумнів поточні рекомендації, які рекомендують зниження АТ нижче 180 мм рт.ст. Це дослідження також вперше чітко показує, що контроль АТ у пацієнтів з геморагічним інсультом у перші пару годин має безперечні переваги.
Дослідження було проведено, щоб перевірити стратегію раннього контролю АТ під час транспортування пацієнта в машині швидкої допомоги після гострого інсульту.
Гіпотеза полягала в тому, що це зменшить крововилив у мозок у тих, хто переніс геморагічний інсульт. Для пацієнтів з ішемічним інсультом вважалося, що ця стратегія прискорить проведення тромболізису, оскільки рекомендації рекомендують контролювати АТ перед тромболізисом.
Для дослідження INTERACT4 2404 пацієнти з підозрою на гострий інсульт і підвищеним систолічним артеріальним тиском(САТ) (≥ 150 мм рт. ст.), які були обстежені в кареті швидкої допомоги протягом 2 годин після появи симптомів, були рандомізовані для негайного лікування внутрішньовенним введенням урапідилу для зниження САТ або звичайне лікування АТ (група звичайного догляду).
Середній час між появою симптомів і рандомізацією становив 61 хвилину, а середній АТ при рандомізації становив 178/98 мм рт.ст.
Згодом інсульт було підтверджено за допомогою візуалізації у 2240 пацієнтів, з яких у 46% був геморагічний інсульт, а у 54% – ішемічний інсульт.
На момент прибуття до лікарні середній САТ у групі втручання становив 158 мм рт. ст. порівняно зі 170 мм рт. ст. у групі звичайного лікування.
Основним результатом ефективності був функціональний статус, оцінений за модифікованою шкалою Ренкіна через 90 днів.
Загалом, не було різниці між двома групами щодо показників функціонального результату (загальне співвідношення шансів [OR], 1,00; 95% ДІ, 0,87-1,15), і частота серйозних побічних ефектів була подібною.
Але дослідження показало дуже різні результати у пацієнтів з геморагічним інсультом і з ішемічним інсультом.
Зниження АТ на догоспітальному етапі було пов’язане зі зниженням шансів поганого функціонального результату серед пацієнтів з геморагічним інсультом (загальне OR, 0,75; 95% ДІ, 0,60-0,92), але збільшенням поганих результатів серед пацієнтів з церебральною ішемією (загальне OR, 1,30; 95% ДІ, 1,06-1,60)
Отримані результати - чіткий доказ того, що для пацієнтів з геморагічним інсультом необхідно якнайшвидше взяти під контроль АТ і запровадити системи догляду, щоб забезпечити це.
Результати INTERACT4 у пацієнтів з ішемічним інсультом, ймовірно, будуть більш суперечливими, вони кидають виклик давнім переконанням щодо контролю АТ при ішемічному інсульті до тромболізису.
За словами науковців, ці дані трохи потрясуть і змусять бути більш обережними щодо зниження АТ у цих пацієнтів. Механізми різних типів інсульту пояснюють результати. Якщо у пацієнта кровотеча, логічно, що вищий АТ погіршить це, але коли у пацієнта заблокована артерія та ішемія в мозку, ймовірно, що потрібен додатковий тиск, щоб підтримувати доставку кисню до ішемічної тканини.
Вчені зазначають, що це дуже важливе дослідження, яке вплине на клінічну практику. Однак, ці висновки слід розглядати як генеруючі гіпотези, і вони є підставою для підтвердження результатів випробувань в інших умовах.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org