Нижче наведено ключові моменти з консенсусного рішення експертів (ECDP) Американського коледжу кардіології (ACC) 2024 року щодо практичних підходів до моніторингу аритмії після інсульту:
1. Інсульт — провідна причина смертності та інвалідності у всьому світі.
Фібриляція передсердь (ФП) — найпоширеніша аритмія у дорослих, яка підвищує ризик інсульту приблизно у п’ять разів. Виявлення ФП після інсульту має ключове значення для вибору лікування.
2. Підходи до лікування пацієнтів з інсультом, пов’язаним із ФП або без неЇ:
- у пацієнтів з ішемічним інсультом, пов’язаним із ФП, основним методом лікування є антикоагулянтна терапія;
- пацієнти з ішемічним інсультом без виявленої ФП зазвичай отримують антитромбоцитарну терапію.
3. Традиційні методи діагностики ФП мають обмеження.
Короткотривалі записи ЕКГ часто не виявляють епізодичну ФП. Триваліший моніторинг збільшує ймовірність виявлення ФП, однак, чим більший інтервал між інсультом і виявленою ФП, тим менша ймовірність того, що ФП була причиною інсульту.
4. Сучасні технології для виявлення ФП.
Для діагностики використовуються як безперервні, так і періодичні амбулаторні монітори ЕКГ. Існують також монітори медичного класу (що контролюють електричну активність серця) та монітори споживчого класу (або моніторинг електричної активності, або фотоплетизмографія).
5. Моніторинг аритмій після інсульту передбачає три ключові етапи:
- Багатопрофільна оцінка: для виявлення можливого механізму інсульту.
- Оцінка ризиків: для визначення ймовірності участі аритмії в інсульті чи ризику повторного інсульту.
- Вибір оптимальної стратегії моніторингу: яка забезпечить точність, практичність і подальше спостереження.
6. Підхід для пацієнтів із високим ризиком кардіоемболії:
У таких випадках рекомендується довготривала антикоагулянтна терапія. Моніторинг серця потрібен, якщо пацієнт більше не бажає або не потребує антикоагулянтної терапії або, або якщо є підозра на інші аритмії, наприклад, брадикардію.
7. Підхід для пацієнтів із великими чи малими судинними ураженнями:
Рекомендується довготривала антитромбоцитарна терапія. Кардіомоніторинг може проводитись, бажано протягом ≥14 днів. Імплантовані петлеві рекордери можуть бути доцільними у пацієнтів із високим ризиком.
8. Підхід для пацієнтів із криптогенним інсультом:
У таких випадках довготривала антитромбоцитарна терапія є основною рекомендацією. Кардіомоніторинг протягом ≥14 днів особливо важливий для пацієнтів, які можуть отримати антикоагуляцію. Імплантовані петлеві рекордери можуть бути ефективними для вибраних пацієнтів із високим ризиком.
9. Рекомендації залежно від виявлення ФП:
- Якщо моніторинг виявляє >5 хвилин ФП, зазвичай рекомендується антикоагуляція, особливо якщо CHA2DS2-VASc ≥3.
- Якщо ФП не виявлено, слід продовжити антитромбоцитарну терапію.
10. Обмежена роль моніторингу ритму при кардіоемболічному інсульті:
Моніторинг ритму має обмежене значення, оскільки антикоагуляція зазвичай є основною стратегією лікування. Моніторинг слід розглядати лише за умов перегляду необхідності антикоагуляції або інших підходів.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org