Результати нового дослідження STEP-HFpEF показали, що у пацієнтів із ожирінням і серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ), які отримували семаглутид, спостерігалося покращення симптомів, функціональної здатності та біомаркерів протягом 1 року незалежно від вихідної фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ).
Науковці припускають, що для пацієнтів із ожирінням та СНзбФВ семаглутид потенційно міг би приєднатися до інгібіторів НЗКТГ-2 у короткому списку препаратів із стабільним ефектом лікування, незалежно від того, чи ФВЛШ незначно знижена, збережена або в межах норми.
Це відрізняло б препарат, агоніст рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), від антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (АМКР), сакубітрилу-валсартану та інших інгібіторів ренін-ангіотензинової системи (іРАС), чиї переваги мають тенденцію до зменшення зі збільшенням ФВ ЛШ.
У дослідженні STEP-HFpEF рандомізували 529 пацієнтів без цукрового діабету з ФВЛШ ≥45%, індексом маси тіла (ІМТ) щонайменше 30 кг/м2 і функціональним статусом СН NYHA 2–4 для ін’єкції плацебо або 2,4 мг семаглутиду. підшкірно один раз на тиждень (доза, яка використовується для зниження ваги) на додаток до стандартного лікування.
Пацієнти, яким призначили семаглутид, показали значне покращення обох основних кінцевих точок — зміни в підсумковому клінічному балі опитувальника кардіоміопатії Канзас-Сіті (KCCQ-CSS) і зміни маси тіла на 52-му тижні — незалежно від того, чи була їх базова ФВ ЛШ від 45% до 49%, від 50% до 59%, або 60% або більше.
Результати були подібними щодо покращення дистанції 6-хвилинної ходьби (6MWD) та рівнів NT-proBNP і С-реактивного білка.
Чим більше пацієнти втрачали вагу під час прийому семаглутиду, тим кращі їхні результати за KCCQ-CSS і 6MWD, показав попередній вторинний аналіз. Але дослідники STEP-HFpEF сказали, що втрата ваги, здається, не пояснює всіх їхніх успіхів.
Для поточного аналізу 263 пацієнти, призначені для прийому семаглутиду, і 266 пацієнтів контрольної групи були розділені на три групи за початковою ФВ ЛШ і порівняні щодо однакових результатів.
|
Результати через 52 тижні, скориговані середні зміни за категорією ФВ ЛШ у STEP-HFpEF
|
|
Кінцеві точки
|
ФВЛШ 45% до 49%, n = 8 5
|
ФВЛШ 50% до 59%, n = 215
|
ФВЛШ ≥60%, n = 229
|
P
|
|
Зміни в KCCQ-CSS*
|
+5.0
|
+9.8
|
+7.4
|
0.56
|
|
% зміни в вазі
|
-7.6
|
-10.6
|
-11.9
|
0.08
|
|
Зміни в 6MWD (м)
|
-3.5
|
+23.9
|
+27.3
|
0.19
|
|
NT-proBNP pg/mL ratio, актив vs контроль
|
0.82
|
0.86
|
0.82
|
0.96
|
|
*Очікувана різниця в лікуванні.
|
|
|
|
|
|
|
Науковці зазначають, що обмеження ускладнюють узагальнення результатів. Наприклад, понад 90% учасників були білими пацієнтами, і загальне випробування не дозволяло показати відмінності підгруп.
Враховуючи багатьох пацієнтів із СНзбФВ, які мають кардіометаболічний фенотип і мають надлишкову вагу або ожиріння такий підхід до лікування зрештою може включати комбіновану терапію інгібіторами НЗКТГ-2 та агоністами рецепторів GLP-1, враховуючи їх неперекриваючі та комплементарні механізми дії.
Спеціалісти стверджують, що потрібні ще випробування, щоб з’ясувати безпеку та ефективність лікування серцевої недостатності, націленого на ожиріння, у всьому спектрі фракції викиду.
Тим не менш, аналіз STEP-HFpEF посилює роль агоністів рецепторів GLP-1 у покращенні стану здоров’я для пацієнтів з ожирінням і серцевою недостатністю з помірно зниженою або збереженою фракцією викиду.
Проте залишається невідомим, чи покращення стану здоров’я, функціонального стану та зменшення запалення призведе до зниження ризику серцево-судинної смерті або госпіталізації через серцево-судинну хворобу.
Це питання для майбутніх досліджень, чи матиме семаглутид аналогічні переваги для пацієнтів з ожирінням і серцевою недостатністю з ФВ ЛШ <45% або для пацієнтів без ожиріння.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org