Згідно з результатами нового дослідження у пацієнтів з цукровим #діабет’ом (ЦД) 1-го типу, яким проводиться операція аортокоронарного шунтування (АКШ), показники смертності до 6 року після втручання майже вдвічі більші за аналогічні рівні в загальній популяції. Цікаво, що у пацієнтів з ЦД 2-го типу прогноз до 6 року після проведення #АКШ незначно гірший за показники у пацієнтів без цукрового діабету.

За словами головного дослідника, отримані результати свідчать про те, що пацієнти з #ЦД 1-го типу потребують щільного моніторингу після АКШ, і мають бути проведені всі можливі заходи для зменшення ризику смерті чи серцево-судинних подій.

В аналіз було включено 39235 пацієнтів, яким проводилась операція АКШ в Швеції.

Автори зазначають, що було проведено велику кількість досліджень впливу ЦД на клінічні результати після проведення АКШ, однак пацієнти з ЦД частіше розглядались як гомогенна група, хоча розглядати пацієнтів з ЦД 1-го і 2-го типів слід окремо.

Як відомо, ЦД 1-го типу є аутоімунним порушенням, що призводить до руйнування b-клітин підшлункової залози і недостатності інсуліну. З іншого боку, ЦД 2 типу зазвичай розвивається в дорослому віці і характеризується резистентністю до інсуліну і наявністю ожиріння.

Серед досліджуваних ЦД 1 типу частіше відмічався у жінок і пацієнтів з множинними коморбідними станами, такими як хронічне захворювання нирок, захворювання периферичних артерій і серцева недостатність, у порівнянні з пацієнтами з ЦД 2-го типу і загальною популяцією. Також у пацієнтів з ЦД 1-го типу тривалість перебігу діабету була, що цілком логічно, більша, за пацієнтів з ЦД 2-го типу.

За період спостереження протягом, в середньому, 5.9 років 21% пацієнтів з ЦД 1-го типу, яким було проведено АКШ, померло. З 8208 пацієнтів з ЦД 2-го типу за період спостереження померло 19% учасників. Після корекції на множинні фактори виявилось, що ризик смерті у пацієнтів з ЦД 1-го типу вище за ризик в загальній популяції більше ніж в 2 рази (ВР 2.04; 95% ДІ 1.72-2.42), в той час як наявність ЦД 2-го типу призводила до зростання ризику у порівнянні з загальною популяцією лише на 11% (ВР 1.11; 95% ДІ 1.05-1.18).

Також дослідники повідомили, що взаємозв’язок між ЦД 1 типу і не-серцево-судинною смертністю був сильніший, ніж взаємозв’язок з серцево-судинною смертністю.

#diabetes, #CABG, #T1DM, #T2DM

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org