За словами авторів, ендоваскулярне лікування у окремих пацієнтів отримало найвищий рівень і клас доказовості. Оновлені рекомендації засновані на результатах п’яти клінічних досліджень, опублікованих в останні місяці: MR CLEAN, ESCAPE, EXTEND-IA, SWIFT-PRIME і REVASCAT.
Зазначається, що в оновленому документі рекомендоване застосування для ендоваскулярного лікування #стент-ретриверів.
Стосовно підходів до візуалізації, рекомендована проста стратегія підтвердження наявності тромбу в одній з великих артерій і застосування неінвазивної комп’ютерної томографії для визначення, чи можна врятувати уражену тканину мозку (кількість балів за ASPECT > 6).
Однак зазначається, що тромболізис має бути проведений до процедури візуалізації.
Автори наголошують на трьох основних моментах рекомендацій:
1. Жодні з нових отриманих результатів досліджень не заперечують факту того, що пацiєнти з підозрюваним інсультом мають бути якнайшвидше доставлені в спеціалізований центр з метою проведення тромболізису з використанням тканинного активатору плазміногену (ТАП). Дане втручання залишається терапією першої лінії у пацієнтів з гострим ішемічним інсультом.
2. У пацієнтів з показаннями до проведення ендоваскулярної терапії може розглядатися даний вид втручання в комбінації з проведенням тромболізису. Може розглядатися питання транспортування даної категорії пацієнтів в центр, що має можливості проведення ендоваскулярного втручання.
3. Має запроваджуватися система телеметричної мережі, наприклад hub-and-spoke (коли в центрі знаходиться спеціалізований центр з лікування хворих на гостре порушення мозкового кровообігу, а на периферії – центри первинного поступлення пацієнтів з #ГПМК) з метою якнайшвидшого доставлення хворих у відповідний центр і проведення ендоваскулярного втручання.
Пацієнтам може бути проведене ендоваскулярне втручання з застосуванням стент-ретриверів, якщо вони мають наступні критерії:
1. Кількість балів за модифікованою шкалою Ренкіна – від 0 до 1;
2. Гострий ішемічний #інсульт з проведенням тромболізису ТАП впродовж 4,5 годин від початку симптомів;
3. Оклюзія внутрішньої сонної артерії чи проксимального відділу (М1) середньої мозкової артерії, що спричинила розвиток інсульту;
4. Вік від 18 років і старше;
5. Кількість балів за Шкалою важкості інсультів Національних інститутів здоров’я США від 6 і вище;
6. Якщо втручання може бути розпочато впродовж 6 годин від появи симптомів.
Інші рекомендації включають наступне:
реперфузія має бути досягнута якомога раніше, а у випадку початку лікування через 6 годин після появи симптомів ефективність ендоваскулярного втручання є неясною;
у чітко відібраних пацієнтів з оклюзією передніх відділів Велізієвого кола, у яких є протипоказання до проведення тромболізису, застосування ендоваскулярної терапії є обгрунтованим. У ретельно відібраних пацієнтів з протипоказаннями до системного тромболізису впродовж 6 годин від появи симптомів може застосовуватися інтраартеріальний тромболізис, однак наслідки такого підходу невідомі;
ендоваскулярне втручання може бути прийнятним (хоча користь не доведена) у ретельно відібраних пацієнтів з оклюзією відділів М2 і М3 середньої мозкової артерії, передньої мозкової артерії, вертебральних артерій, базилярної артерії чи задніх мозкових артерій, що спричинила розвиток інсульту; у деяких пацієнтів, молодших за 18 років; у пацієнтів з кількістю балів за модифікованою шкалою Ренкіна більше 1, кількістю балів за ASPECT менше 6, кількістю балів за шкалою важкості інсультів Національних інститутів здоров’я менше 6;
спостереження за пацієнтами з метою оцінки клінічної відповіді після призначення ТАП у випадку проведення ендоваскулярного втручання не потребується і не рекомендоване.
#stroke, #thrombolysis, #tPA, #AHA, #ASA
Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org