Згідно з результатами нового дослідження, випромінювання низького рівня при проведенні #КТ-ангіографії призводить до ушкоджень клітин і ДНК, а також підвищення експресії клітин, залучених до регуляції клітнинного відновлення і апоптозу. За словами дослідників, більша частина клітин, ушкоджених при проведенні КТ-ангіографії, в подальшому відновились, але був невеликий відсоток клітин, що загинули.

Головний дослідник вважає, що отримані результати підвищують вірогідність того, що випромінення внаслідок КТ-ангіографії може спричиняти ураження #ДНК, яке призводить до клітинних мутацій, якщо тільки ці клітини не відновлені чи знищені. Іншою проблемою є те, що при повторних діагностичних процедурах загальна кількість клітин, що загинули, збільшується.

В дослідження було включено 67 пацієнтів, яким проводилась КТ-ангіографія в період з 2012 по 2013 роки в двох медичних центрах США. Середня доза випромінення при дослідженні склала 29.8 мЗв.

Ушкодження ДНК, що оцінювались за допомогою білкових біомаркерів, зростало на 3.39% після проведення КТ-ангіографії. Загалом, у 70% пацієнтів було виявлено більш ніж 2% зростання фосфорилювання як мінімум одного білкового біомаркера ушкодження ДНК (найчастіше визначалося фосфорилювання серин-треонінової протеїнкінази).

Важливим є той факт, що при використанні сканерів з дозою випромінення до 7.5 мЗв не було виявлено ознак фосфорилювання білкових біомаркерів. На основі отриманих результатів автори прийшли до висновку про дозо-залежний взаємозв’язок між випроміненням і ушкодженням ДНК.

Окрім ознак ушкодження ДНК автори також виявили достовірне зростання вираженності #апоптоз’у клітин у 15 з 25 пацієнтів: визначались рівні апоптичної смерті клітин до і після проведення КТ-ангіографії. Середнє зростання апоптозу було більше ніж в три рази, і як мінімум у 60% пацієнтів відмічалось двократне зростання. Рівні клітинної смерті були найвищі у пацієнтів, доза опромінення яких при проведенні КТ-ангіографії склала 20 мЗв і більше, при цьому відмічалась сильна кореляція з вираженістю ушкодження ДНК. Як відмічалось раніше, переважна кількість ушкоджених клітин в подальшому відновлювалась.

Також дослідники виявили достовірні зміни в експресії генів DDB2, XRCC4 і BAX – генів, що відіграють роль у відповіді на ушкодження ДНК.

 #CT, #angiography, #DNA, #apoptosis

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org