Результати нового американського дослідження показали, що у жінок з цукровим діабетом (ЦД) у віці від 45 до 65 років ризик ішемічної хвороби серця (ІХС) в 10 разів вище, ніж у жінок того ж віку без діабету.
Дослідники відзначають, що хоча смертність від ІХС серед дорослих в США молодше 55 років знизилася на 5,5% у чоловіків і на 4,6% у жінок з 1979 по 1989 рр., за наступні 20 років смертність жінок практично не змінилася. Проте залишається не з’ясованим питання щодо ризику смерті в молодих жінок та відсутності позитивної динаміки цього показника.
Науковці стверджують, що крім діабету, новий показник, що відображає інсулінорезистентність, так званий інсулінорезистентний ліпопротеїн (LPIR), показав найвищий прогностичний ризик передчасної ІХС з 50 біомаркерів.
Ці дані показують важливість діабету та інсулінорезистентності у молодих жінок, особливо у жінок до 55 років.
У дослідження були включенні дані про трохи більше 28 000 медичних працівників-жінок без відомих серцево-судинних захворювань (ССЗ) з середнім терміном спостереження 21,4 року.
Фактори ризику і 50 біомаркерів, включаючи ліпіди, тригліцериди, ліпопротеїни, запальні і метаболічні маркери, виміряні при включенні в дослідження, були оцінені на предмет зв'язку з початком ІХС в чотирьох вікових групах (<55, 55 - 65, 65 - 75 і ≥ 75 років).
У осіб молодше 55 років наявність ЦД було пов'язано з 10-кратним підвищенням ризику ІХС (скориговане відношення ризиків [ВР], 10,71); цей зв'язок слабшав у міру того, як жінки ставали старше, з ВР 3,47 у віці ≥ 75 років.
Дослідники виявили, що новий показник LPIR має найбільш сильний зв'язок з ризиком ІХС у молодих жінок.
LPIR є зваженою комбінацію шести показників ліпопротеїнів, пов'язаних з концентрацією і розміром ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і частинок ліпопротеїнів, багатих тригліцеридами.
Незважаючи на те, що він класифікується як метаболічний маркер і використовується в дослідницьких цілях, він поки що не доступний в клініках.
LPIR враховує інші чинники (розмір і кількість частинок), яких не враховують тільки холестерин ЛПНЩ або холестерин ЛПВЩ, тому він забезпечує кращу всебічну оцінку профілю інсулінорезистентностих ліпопротеїнів.
Традиційні біомаркери мали набагато більш слабкий зв'язок з виникненням ІХС у більш молодих жінок (до 55 років), ніж LPIR.
LPIR був пов'язаний зі збільшенням ризику ІХС на 600% у жінок у віці до 55 років (ВР, 6,4) в порівнянні з холестерином ЛПНЩ, що було пов'язано зі збільшенням ризику ІХС на 40% в цій підгрупі.
Інші важливі фактори ризику розвитку ІХС у жінок у віці до 55 років включали метаболічний синдром (ВР, 6,09), артеріальну гіпертензію (ВР, 4,58), ожиріння (ВР, 4,33) і куріння (ВР, 3,92 ).
Деякі фактори ризику важливу роль відігравали для всіх вікових груп, наприклад, недостатня фізична активність, для якої ВР, пов'язані з ІХС, істотно не змінювалися з віком жінок (ВР, 1,53, 1,59, 1,43, 1,21 для <55, 55 - 65, 65 - 75, ≥ 75 років).
Порівнюючи фактори ризику, науковці були здивовані тим, що LPIR так виділяється. В цілому, дослідження підкріплює ідеї про профілактику.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org