Технології, які менш інвазивно відновлюють кровотік  заблокованих або звужених артерій; ліки, що запобігають розвитку високого артеріального тиску; і нові докази того, що препарати від діабету можуть бути корисними для серцево-судинної системи людей, які не мають ЦД, є одними з популярних наукових розробок у боротьбі з хворобами серця та інсультом, які з’явилися в 2023 році.

Пропонуємо ознайомитися з  короткими підсумками найважливіших подій 2023 року.

1. Перехитрити розвиток високого артеріального тиску за допомогою нового   препарату.

 Незважаючи на прогрес у ліках, спрямованих на контроль вже високого артеріального тиску, менше 25% тих людей, які отримують лікування, здатні підтримувати рівень артеріального тиску в межах цільового діапазону нижче 130/80 мм рт. Шукаючи новий підхід до запобігання високому АТ, дослідники вивчали зілебесіран, який зменшує вироблення організмом ангіотензиногену. Вважається, що ангіотензиноген, білок, який виділяється печінкою, відіграє ключову роль у підвищенні артеріального тиску. Науковці виявили, що люди, які приймали зілебесіран, спостерігали зниження артеріального тиску, причому більші дози препарату призводили до більшого зниження.

2. Мінімально інвазивна тромбектомія корисна навіть найважчим пацієнтам із інсультом.

 Ендоваскулярна тромбектомія – це малоінвазивна хірургічна процедура, яка використовується для видалення тромбу, що спричиняє інсульт, з артерії головного мозку. Це є стандартним методом лікування невеликих або середніх інсультів. Досі не було зрозуміло, чи принесе користь ендоваскулярна тромбектомія людям із більшими та серйознішими інсультами, на які припадає до однієї чверті всіх інсультів. У дослідженні людей із важкими інсультами в Китаї та в іншому дослідженні людей у Північній Америці, Європі, Австралії та Новій Зеландії дослідники виявили, що ендоваскулярна тромбектомія протягом 24 годин після інсульту є кращою за стандартну медичну допомогу. Ті, хто отримував тромбектомію, мали менший % інвалідності та були більш функціонально незалежними протягом трьох місяців після лікування. Третє дослідження пацієнтів, які отримували лікування від важкого інсульту в Європі та Канаді, виявило майже те ж саме, показавши, що ті, хто пройшов ендоваскулярну тромбектомію, були більш функціонально незалежними, ніж ті, хто отримував стандартне медикаментозне лікування. Це дослідження також показало, що пацієнти з тромбектомією мали менше шансів померти.

3. Удосконалення візуалізації допомагає керувати встановленням стента під час складних процедур.

Дослідження ILUMIEN IV показало, що ЧКВ під контролем оптичної когерентної томографії, тип внутрішньосудинної візуалізації, яка використовує світлові хвилі для більш детального вивчення артеріальних бляшок, перевершує ЧКВ під контролем ангіографії. За два роки спостереження люди, яким проводили ЧКВ під контролем оптичної когерентної томографії, мали менше серйозних серцевих подій і смертей. Дослідження RENOVATE-COMPLEX-PCI порівнювало ЧКВ під контролем інтраваскулярної візуалізації, включаючи ультразвукове дослідження  або оптичну когерентну томографію, з ЧКВ під контролем ангіографії та виявило, що протягом двох років спостереження люди, яким проводили ЧКВ під контролем внутрішньосудинної візуалізації мали менше смертей, пов’язаних із серцевими захворюваннями, серцевих нападів або потреби в подальшій реваскуляризації. У дослідженні OCTIVUS порівнювали безпеку та ефективність двох типів внутрішньосудинної візуалізації та виявили, що обидва вони є однаково безпечними та ефективними.

4. Починати прийом антикоагулянтів для пацієнтів з фібриляцією передсердь після інсульту краще раніше, ніж пізніше.

Європейські рекомендації пропонують починати лікування DOAC (прямі пероральні антикоагулянти) через три дні після незначного інсульту, через шість днів після середнього інсульту та через 12 днів після важкого інсульту. Рекомендації Американської асоціації серця/Американської асоціації інсульту пропонують почекати більше двох тижнів у деяких пацієнтів з високим ризиком. Нове дослідження показує, що краще почати лікування DOAC раніше. Дослідники порівнювали ранній початок лікування (протягом 48 годин після незначного або середнього інсульту та на шостий або сьомий день після великого інсульту) з різною тривалістю пізнішого лікування після цих типів інсульту у людей з ФП. Мета випробування полягала в тому, щоб допомогти медичним працівникам краще оцінити можливі результати своєчасного лікування. Дослідники вимірювали розмір і тяжкість інсульту за допомогою сканування КТ або МРТ, а не стандартних оцінок, і виявили, що зображення дозволило їм краще визначити, хто може отримати користь від раннього лікування DOAC. Науковці також визначили, що більш раннє лікування призвело до меншого ризику повторного інсульту та трохи нижчого ризику позамозкової кровотечі протягом місяця після інсульту.

5. Ліки від діабету позитивно впливають на серце у пацієнтів, які не мають ЦД.

Цукрознижуючі препарати змінили ситуацію для людей з діабетом 2 типу, зменшивши серцево-судинні події та покращивши здоров’я серця. В останньому дослідженні, представленому на науковій сесії Американської асоціації серця у 2023 році, дослідники, які вивчали, чи семаглутид буде корисний людям із надмірною вагою та ожирінням, які не мають ЦД, але хворіють на  серцево-судинні захворювання, виявили, що препарат перевершує плацебо щодо зниження смертності, пов’язаної з серцево-судинними захворюваннями.

6.  Розуміння нового пріоритету  охорони здоров'я: синдром CСНMС - зв'язок між серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями нирок і метаболічним синдромом.

Наукова заява АНА 2023 року визначає серцево-судинно-нирково-метаболічний синдром (CСНМС) У заяві підсумовується те, що відомо про синдром CСНMС, а також про те, як йому запобігти та лікувати. Підкреслюється новий спосіб розрахунку ризику синдрому, а також прогалини в знаннях і необхідні дослідження.

7. Чи є менш інвазивне лікування кращим для людей із ЗПА, що загрожує кінцівкам, ніж венозне шунтування?

Два дослідження порівнювали менш інвазивну ендоваскулярну терапію з шунтуванням для лікування хронічної ішемії, що загрожує кінцівкам, запущеної форми захворювання периферичних артерій (ЗАП). Отримані дані свідчать про те, що вибір втручання має ґрунтуватися на спільному прийнятті рішень між пацієнтом та їхніми інтервенційними кардіологами та судинними хірургами. BASIL-2 порівнював ефективність венозного шунтування з ангіопластикою у чоловіків і жінок з важкою ішемією у Великобританії, Швеції та Данії. Люди, які отримували ендоваскулярне лікування, мали більшу виживаність без ампутації. Але в супровідній редакційній статті зазначено, що ці результати могли бути спотворені пандемією COVID-19, яка могла обмежити кількість повторних візитів і підвищити рівень смертності.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org