Згідно з результатами нового рандомізованого контрольованого дослідження, люди похилого віку, які щодня приймають низькі дози аспірину, мають на 20% вищий ризик розвитку анемії, навіть якщо у них не було зафіксовано великої кровотечі.
Дослідники проаналізували дані аналізу Aspirin in Reducing Events in the Elderly (ASPREE) і дослідили концентрацію гемоглобіну серед 19 114 здорових літніх пацієнтів. Виявилося, що низькі дози аспірину збільшували ризик анемії під час випробування.
Анемія поширена серед пацієнтів похилого віку. Це може викликати втому, швидке або нерегулярне серцебиття, головний біль, біль у грудях, а також стукіт або свист у вухах. Це також може погіршити такі стани, як застійна серцева недостатність, когнітивні порушення та депресія у людей віком 65 років і старше.
В США змінилися рекомендації щодо аспірину для первинної профілактики серцево-судинних захворювань у 2022 році, рекомендувавши не починати низькі дози аспірину для дорослих віком 60 років і старше. Для дорослих віком від 40 до 59 років, які мають 10% або більше 10-річного ризику серцево-судинних захворювань, рекомендовано приймати рішення про початок використання низьких доз аспірину в кожному конкретному випадку оцінюючи ризики та користь.
Близько 50% людей старше 60 років, які брали участь в останньому дослідженні, приймали аспірин для профілактики з 2011 по 2018 рік. За словами науковців, ця кількість, ймовірно, знизилася після внесення змін до рекомендацій у 2022 році, але тривале використання могло продовжуватися серед літніх пацієнтів. Дослідники також перевірили рівень феритину, який є індикатором рівня заліза, на початку дослідження та через 3 роки.
Згідно з даними науковців, частота анемії становила 51 випадок на 1000 людино-років у групі аспірину порівняно з 43 подіями на 1000 людино-років у групі плацебо. Розрахункова ймовірність розвитку анемії протягом 5 років становила 23,5% (95% ДІ: від 22,4% до 24,6%) у групі аспірину та 20,3% (95% ДІ: від 19,3% до 21,4%) у групі плацебо. Терапія аспірином призвела до збільшення ризику анемії на 20% (95% ДІ: 1,12–1,29).
Люди, які приймали аспірин, частіше мали нижчий рівень феритину в сироватці крові через 3 роки, ніж ті, хто отримував плацебо. Середнє зниження феритину серед учасників, які приймали аспірин, було на 11,5% вищим (95% ДІ: від 9,3% до 13,7%), ніж серед тих, хто приймав плацебо.
В аналізі не вивчали функціональні наслідки анемії для учасників. Дослідники також зазначили, що одним з обмежень було не розуміння, чи анемія викликає симптоми, які впливають на якість життя учасників, чи анемію спричинила прихована кровотеча. Дослідники також не задокументували, чи відвідували пацієнти своїх постійних лікарів і чи отримували лікування від анемії протягом дослідження.
Спеціалісти заявляють, що результати повинні спонукати клініцистів приділяти пильнішу увагу рівням гемоглобіну та проводити бесіди з пацієнтами, щоб обговорити їх потребу в прийомі аспірину, особливо, якщо аспірин був призначений не з метою вторинної профілактики серцево-судинних подій.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org