Результати нового метааналізу показали, що додавання пероральних антикоагулянтів (ПОАК) до стандартної антитромбоцитарної терапії не зменшує ризик рецидиву у пацієнтів з гострим ішемічним інсультом (ГІІ), які не мали показань до прийому ПОАК, однак таке поєднання більш ніж у два рази підвищило ризик великих кровотеч.

Цей систематичний огляд та метааналіз включав 6893 пацієнтів з ГІІ без показань до пероральної антикоагулянтної терапії (середній вік — 66,2 роки; 50,4% жінок) з чотирьох рандомізованих контрольованих досліджень, ідентифікованих шляхом пошуку у трьох базах даних до 14 січня 2025 року. 

Загалом 3067 учасників були випадково розподілені для отримання ПОАК у комбінації з антитромбоцитарною терапією, тоді як 3826 отримували плацебо разом з антитромбоцитарною терапією. 

Первинні кінцеві точки: рецидив ГІІ та виникнення великої кровотечі. 

Вторинні кінцеві точки: будь-який інсульт і прихований інфаркт мозку, виявлений за допомогою МРТ. 

Середня тривалість спостереження становила від 90 днів до 20 місяців.

Під час періоду спостереження було зафіксовано 430 рецидивів ГІІ. 

Не виявлено статистично значущої різниці в ризику рецидиву ГІІ між комбінацією ПОАК + антитромбоцитарна терапія та лише антитромбоцитарною терапією (відношення шансів [OR], 0.89; 95% ДІ: 0.68–1.17). 

Ризик великих кровотеч був значно вищим у групі комбінації (OR, 2.21; 95% ДІ: 1.25–3.90). 

Комбінована терапія не мала переваги у чистому клінічному результаті (OR, 1.12; 95% ДІ: 0.88–1.43), ризику будь-якого інсульту (OR, 0.88; 95% ДІ: 0.65–1.18) або прихованого інфаркту мозку (OR, 1.06; 95% ДІ: 0.86–1.31).

Автори зазначають, що на сьогоднішній день наявні докази не підтримують стратегію поєднання пероральних антикоагулянтів з антитромбоцитарними засобами, оскільки це не знижує ризик повторного ішемічного інсульту, але підвищує ризик великих кровотеч. Науковці не рекомендують використання такої стратегії у пацієнтів з гострим ішемічним інсультом без показань до антикоагуляції, за винятком випадків, коли поточні дослідження, такі як LIBREXIA-Stroke та OCEANIC-Stroke, покажуть інші результати.

Метааналіз не включав індивідуальні дані пацієнтів, що могло би дозволити більш глибокий аналіз. Крім того, проаналізовані чотири дослідження мали різний дизайн, що створює варіабельність у популяціях, тривалості спостереження, часі початку лікування та характеристиках пацієнтів.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org