За результатами нового обсерваційного дослідження, проведеного в Данії, виявилося, що у пацієнтів, які отримують антитромботичну терапію після інфаркта міокарду (ІМ), застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) призводить до підвищення ризику кровотеч, а також серцево-судинної смерті, нефатального повторного #ІМ і #інсульт’у.
Підвищення ризику кровотеч і серцево-судинних подій спостерігалося у всіх пацієнтів незалежно від типу #НПЗП – селективних інгібіторів циклооксигенази-2 чи неселективних інгібіторів ЦОГ – і навіть у пацієнтів, що приймали НПЗП протягом короткого проміжку часу.
За словами авторів, навряд чи лікарі можуть повністю відмовитися від призначення НПЗП, навіть пацієнтам високого ризику, однак результати дослідження ще раз підкреслюють важливість розглядання балансу між користю і ризиком перед призначенням НПЗП.
Американська асоціація серця (АНА), як і Європейське агенство з лікарських засобів (ЕМА), рекомендує не призначати НПЗП пацієнтам з встановленим серцево-судинним захворюванням. Такі ж рекомендації і асоціацій Великобританії і Данії. Однак, незважаючи на це, застосування НПЗП досить поширене.
В даному дослідженні автори аналізували взаємозв’язок між поєднаним прийомом НПЗП і різноманітних антитромботичних засобів, включаючи аспірин, клопідогрель і пероральні антикоагулянти, з небажаними серцево-судинними подіями і ризиком кровотеч у 61971 пацієнта, які в період з 2002 по 2011 роки перенесли перший ІМ. Період спостереження склав в середньому 3.5 років. За період дослідження єдиним препаратом, доступним без рецепту був неселективний інгібітор ЦОГ ібупрофен, однак аналізувалися лише випадки прийому препарату за рецептом, що включали більші дози ібупрофену.
Загалом 34% датських пацієнтів з ІМ приймали хоча б один НПЗП. За період спостереження було зафіксовано 5288 кровотеч, включаючи 2157 шлунково-кишкових кровотеч і 799 фатальних кровотеч. Серед усіх пацієнтів у 30% була зафіксована серцево-судинна подія, визначена як кардіальна смерть, нефатальний ІМ чи інсульт.
Після корекції на численні вихідні фактори, загальний ризик кровотеч у пацієнтів після ІМ був більш як в два рази вищій у пацієнтів, які приймали НПЗП у порівнянні з тими, що не приймали препарати даної групи (ВР 2.02; 95% ДІ 1.81-2.26).
Прийом будь-якого препарату з групи НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2 і неселективні інгібітори ЦОГ, був асоційований з підвищеним ризиком кровотеч. До того ж, не було виявлено періоду часу, протягом якого прийом НПЗП був би безпечним – ризик кровотеч підвищувався навіть в перші три дні прийому препаратів. Ризик найбільш серйозних кровотеч був максимальним при прийомі целекоксибу і диклофенаку.
|
Групи лікування
|
Ризик кровотеч, скорегований відносний ризик (95% ДI)
|
Серцево-судинний ризик, скорегований відносний ризик (95% ДI)
|
|
Клопідогрель+аспірин (контроль)
|
1.00
|
1.00
|
|
Аспірин+НПЗП
|
1.24 (1.05-1.47)
|
1.46 (1.32-1.60)
|
|
Клопідогрель+НПЗП
|
1.34 (0.74–2.24)
|
1.75 (1.26–2.41)
|
|
Пероральний антикоагулянт+НПЗП
|
1.92 (0.91–4.03)
|
0.67 (0.32–1.41)
|
|
Клопідогрель+аспірин+НПЗП
|
2.41 (1.93–3.01)
|
1.30 (1.08–1.55)
|
|
Клопідогрель+аспірин+пероральний антикоагулянт+НПЗП
|
2.94 (0.73–11.78)
|
1.44 (0.46–4.45)
|
|
Пероральний антикоагулянт+один антитромбоцитарний препарат+НПЗП
|
4.15 (2.81–6.13)
|
1.62 (1.13–2.33)
|
Стосовно серцево-судинних подій, прийом НПЗП був асоційований з достовірним підвищенням ризику на 40%. У пацієнтів, що отримували подвійну антитромбоцитарну терапію, прийом НПЗП підвищував ризик серцево-судинних подій на 159% (ВР 2.59; з5% ДІ 1.16-5.80), в той час як застосування аспірину і НПЗП призводило до підвищення ризику на 58% (ВР 1.58; 95% ДІ 1.33–1.88). Як і у випадку з ризиком кровотеч, підвищення ризику серцево-судинних подій спостерігалося при прийомі всіх НПЗП.
#AMI, #NSAID, #DAPT, #stroke, #bleeding, #CVD
Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org