В новому дослідженні автори показали, що серед пацієнтів середнього віку з контрольованою артеріальною гіпертензією ті учасники, які вдень спали, мали кращі показники артеріального тиску. Так, у пацієнтів, що спали 60 хвилин, зазвичай після обіднього прийому їжі, відмічалося зменшення середнього добового рівня АТ на 4 мм рт.ст., а під час нічного сну зниження артеріального тиску було більшим на 2%. Більше того, у даних пацієнтів спостерігалась тенденція до зменшення кількості необхідних антигіпертензивних препаратів.
За словами авторів, зменшення артеріального тиску на 6 мм рт.ст. здається незначним, але потрібно пам’ятати, що зменшення АТ на кожні 2 мм рт.ст. асоційоване зі зниженням ризику небажаних серцево-судинних подій на 10%.
Власне кажучи, метою дослідження була відповідь на питання, чи є практика засинання вдень лише звичкою, або ж вона може бути корисною для пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
З метою відповіді автори провели проспективне досліження, в якому взяли участь 200 чоловіків і 186 жінок. Середній вік склав 61 рік, а середній показник артеріального тиску – 129/76 мм рт.ст. Зазначається, що у учасників мали місце і інші серцево-судинні фактори ризику: в переважній кількості учасники мали надлишкову масу тіла (середній ІМТ – 28.8), у 57% відмічалась дисліпідемія, у 27% учасників – цукровий діабет; 31% учасників палили.
Виходячи з даних опитувальника пацієнти були розподілені на групу тих, що мають звичку поспати вдень, і тих, що не мають.
Після корекції на вік, стать, ІМТ, статус паління, вживання солі, алкоголю, рівень фізичних навантажень і вживання кави було виявлено , що у пацієнтів, що відпочивають вдень, середній добовий рівень систолічного АТ нижчий на 5%. Рівень систолічного АТ при пробудженні після денного відпочинку у цих пацієнтів був нижчий, ніж у пацієнтів контрольної групи (126 у порівнянні з 131 мм рт.ст.), а рівень середнього систолічного АТ за нічний час – менший на 7 мм рт.ст. (на 6% - 115 у порівнянні з 122 мм рт.ст.)
Автори визнають, що дане дослідження є обсерваційним, однак зазначають, що досить важко рандомізувати пацієнтів з вказівкою спати чи не спати вдень.
Окрім цього, дослідники розуміють, що отримані результати можуть відрізнятися у пацієнтів з некотрольованою артеріальною гіпертензією. Тому дослідження в цій області продовжаться із залученням пацієнтів з нелікованою, неконтрольованою гіпертензією, а також здорових волонтерів.
#гіпертензія, #сон, #hypertension, #sleep
Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org