Є.Х. Заремба, О.В. Заремба-Федчишин, М.С. Була, О.В. Заремба, О.В. Смалюх

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Резюме

У статті представлені результати дослідження ліпідного спектру крові в хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) при застосуванні комбінованого антигіпертензивного лікувального засобу тонорма.

При дослідженні  ліпідного спектру крові у хворих на АГ ІІ ст. перед лікуванням виявлені зміни, характерні для активації атерогенезу: достовірне підвищення рівня загального холестерину (ЗХС), холестерину ЛПНЩ і тригліцеридів (ТГ), зниженнгя вмісту холестерину ЛПВЩ та достовірне підвищення коефіцієнта атерогенності (КА).

На 30 день застосування лікувального засобу тонорма зниження рівня ЗХС становило, у порівнянні зі середнім показником до лікування, 30,5% (р<0,01), ХС ЛПНЩ – 22,8% (р<0,05), ТГ – 31,8% (р<0,01). КА знизився в 2,75 рази (р<0,001). Підвищення рівня антиатерогенного ХС ЛПВЩ склало 33,7% (р<0,01), що в поєднанні з вираженим зниженням КА є доказом антиате-рогенної дії препарату тонорма.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, тонорма, ліпідний спектр крові.

Артеріальна гіпертензія (АГ) діагностується у 25-40% населення багатьох промислово розвинених країн світу, значно збільшує ризик розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарда, серцевої та ниркової недостатності. За поширеністю серцево-судинної патології в Україні АГ становить 41%; ІХС -33%; цереброваску-лярні захворювання – 15%; інші – 11% [1].

Основною метою лікування хворих на АГ є запобігання у них розвитку серцево-судинних ускладнень, зниження смертності, тому необхідно проводити антигіпертензійну терапію, спрямовану на підтримання  АТ нижче цільового (140/90 мм рт.ст.) рівня.

Нині застосування монотерапії для тривалого лікування хворих на АГ вва-жають недостатньою як для ефективного зниження, так і для підтримання артері-ального тиску на цільовому рівні. Виникає потреба у комбінованій антигіпертен-зивній терапії двома, трьома і більшою кількістю препаратів.

Встановлено, що монотерапія ефективна лише у 30-50% пацієнтів навіть з АГ І-ІІ ступеня за класифікацією ВООЗ (140-159/90-99 і 160-179/100-109 мм рт. ст. відповідно). Комбінована терапії АГ ефективна, за результатами багатьох клінічних досліджень, у 70-80% випадків [10]. Раніше в дослідженні НОТ  продемонстровано нормалізацію АТ до цільових рівнів (<140/90 мм рт. ст.) у 91,5% хворих, дві третини з яких  отримували 2 і більше антигіпертензивних препаратів [8].

Незаперечними перевагами комбінованої терапії є значне посилення антигіпертензивного ефекту, оскільки різні лікувальні засоби впливають на різні механізми підвищення АТ, доповнюють дію один одного завдяки гальмуванню контрегуляторних механізмів на початкових етапах призначення антигіпертен-зивних препаратів, зменшують частоту побічних ефектів у результаті застосу-вання менших доз препаратів, які входять до складу комбінації. Проте, слід па-м’ятати, що переваги комбінованої терапії в потенціюванні антигіпертензивної терапії та зменшенні числа побічних ефектів, притаманні лише раціональним комбінаціям.

Ефективна антигіпертензивна терапія знижує кількість інсультів на 25-49%, кардіальних ускладнень – на 13-14%, кардіальної смерті – на 20-41% [5, 6, 9].

Існуючі на сьогодні клінічні, лабораторні та інструментальні методи не до-зволяють визначити, який саме механізм (механізми) забезпечує (забезпечують) високий артеріальний тиск у конкретного пацієнта. Практично підбір ефективного антигіпертензивного засобу вимагає тривалого часу, а перший обраний препарат рідко ідеально підходить хворому [1].

У дослідженні TIPS-2 порівнювали ефективність і переносимість терапії з використанням низьких доз складових політаблетки: атенолол (50 мг), гідрохлор-тіазид (12,5 мг), раміприл (5 мг), симвастатин (20 мг), аспірин (100 мг), 2 таблетки на день. Результати дослідження показали, що повна доза лікарського засобу в по-літаблетці переноситься так добре як і половина таблетки, проте сприяє більш значному зниженню рівня АТ і холестерину ЛПНЩ [11].

Результати дослідження TIPS-2 підтверджують ефективність та актуальність вітчизняного комбінованого гіпотензивного засобу Тонорма (виробник – фарма-цевтична фірма «Дарниця», Україна). Препарат Тонорма розроблений співробітниками  ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска». Діючі речовини: 100 мг атенололу, 10 мг ніфедипіну та 25 мг хлорталідону.

            У створеному препараті Тонорма три складові впливають на різні патоге-нетичні ланки АГ. Зокрема, ß-адреноблокатор атенолол діє на основні нейро-гуморальні системи контролю АГ: пригнічує активність симпатоадреналової системи, зменшує продукцію реніну в нирках, знижує активність ренінтензинової  системи. Ніфедипін – селективний блокатор кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину знижує тонус гладенької  мускулатури судин, зменшує загальний периферичний опір, має антигіпертензивну та антиангінальну дію. Хлорталідон – нетіазидний діуретик (препарат тривалої дії), механізм антигіпертензивного ефекту якого грунтується на зменшенні об’єму циркулюючої плазми через збільшення діурезу, зменшення вмісту натрію в крові та стінках судин, що сприяє зниженню чутливості судинної стінки до впливу катехоламінів.

Отже, препарат Тонорма характеризується потрійним механізмом взаємопо-силювальної дії складових на різні ланки патогенезу  АГ. Результати клінічного його випробування  грунтуються, переважно, на даних офісного вимірювання [7] і  потребують подальшого дослідження.

Мета дослідження: дослідити показники ліпідного спектру крові у хворих на АГ ІІ стадії в процесі лікування препаратом Тонорма.

Матеріали та методи

Обстежено 43 хворих на АГ ІІ стадії, серед них 23 жінки та 20 чоловіків, середній вік яких становив 52,3 років, тривалість захворювання – 12,6 років. Не включені у дослідження пацієнти з аритміями, хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, печінковою та нирковою недостатністю, онкологічними захворюваннями, алкоголізмом і наркоманією.

Хворим проводили загальний аналіз крові й сечі, біохімічний аналіз крові, визначали рівень креатиніну, сечової кислоти,  калію та натрію в сироватці крові, печінкові ферменти (АлАТ, АсАТ).  За допомогою ртутного сфігмоманометра вимірювали середній САТ і ДАТ: тричі з інтервалом 2 хв. у спокої в сидячому положенні хворого.

Ліпідний спектр крові оцінювали за  рівнем загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїдів  низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів (ТГ). Дослідження здійснювали за методом Allain C.C. et al. (1974) в модифікації фірми Labsystems (Фінляндія). Коефіцієнт атерогенності (КА) вираховували за формулою А.Н. Климова:

                              КА=ЗХС – ХС ЛПВЩ/ХС ЛПВЩ

За даними клінічного та лабораторного, ЕКГ та ехоКГ дослідження у 37 (86,0%) із 43 хворих діагностовано гіпертензивне серце, зміни судин очного дна –у 26 (60,5%) пацієнтів: І ступеня  у 15 (34,9%), ІІ ст. – у 11 (25,6%). У 8 (18,6%) хворих виявлено транзиторну протеїнурію, у 29 (67,4%) поєднання АГ з ІХС – стабільною стенокардією напруги ІІ-ІІІ ФК, 6 (13,9%) осіб перенесли інфаркт міокарда (ІМ) більше 6 місяців назад.

  Препарат Тонорма призначали по 1 таблетці 1 раз на добу вранці протягом 30 днів, здійснювали контроль офісного АТ, оцінювали ефективність проведеної терапії, досліджували показники ліпідного спектру крові до лікування, на 14 день проведеної терапії та в кінці курсу лікування, реєстрували випадки побічних реакцій.

Результати та обговорення

При спостереженні  за хворими в процесі лікування встановлено позитивну динаміку клінічних проявів захворювання, покращення суб’єктивного стану хворих: зменшилися головний біль, головокружіння та частота болю в ділянці серця,  загальна стомленість та розлади сну, не спостерігалося гіпертонічних кризів. Клінічні результати 30-денного лікування препаратом Тонорма в хворих на АГ представлені нами у попередньому дослідженні [2].

При дослідженні ліпідного спектру крові перед лікуванням виявлені зміни, характерні для активації атерогенезу: підвищення в крові рівня загального холестерину (p<0,01) і холестерину ЛПНЩ, зниження вмісту холестерину ЛПВЩ (p<0,01) та достовірне підвищення, порівняно з нормальними величинами, КА (p<0,001) (табл.1).

Таблиця 1 – Динаміка показників ліпідного спектру крові у хворих

                                на АГ ІІ ст. в процесі  лікування з використанням

                                          антигіпертензивного засобу Тонорма

Примітки: р₁ – достовірність різниці між показниками контрольної групи і хворих

                          до лікування; 

                  р₂ – достовірність різниці між показниками контрольної групи і

                           хворих на 14 день лікування;

                  р₃ – достовірність різниці між показниками контрольної групи і

                          хворих на 30 день лікування;

                  #  – p<0,05; * – p<0,01; ** – p<0,001.

      У хворих на АГ ІІ ст. рівень ЗХС при поступленні в стаціонар перевищив показник контрольної групи на 32,6% (p<0,01), ХС ЛПНЩ – на 23,2% (р< 0,05),  ТГ – на 32,7% (р<0,01), КА – на 66,9% (р< 0,001). Показник ХС ЛПВЩ становив 1,12±0,11 ммоль/л, що на 35,6% нижче показника контролю (1,74±0,16 ммоль/л).

            Отже, порушення  ліпідного спектру крові в хворих на АГ ІІ ст. характеризується достовірним підвищенням рівня проатерогенних (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ) і  зниженням антиатерогенних (ХС ЛПВЩ) ліпопротеїдів.

На той факт, що високий рівень холестерину в плазмі крові, особливо в ліпопротеїдах низької щільності, незалежно від характеру захворювання, є одним із факторів ризику виникнення та прогресування атеросклерозу вказують й інші автори [3, 4].   

            При динамічному спостереженні на 14 день лікування в обстежених нами хворих виявлено позитивні зміни показників ліпідного спектру крові, однак достовірно змінився лише рівень КА – його зниження становило 31,5% порівняно з показником до лікування (p<0,05).

            На 30 день застосування лікувального засобу тонорма зниження рівня ЗХС  становило,  у порівнянні зі середнім показником до лікування, 30,5% (р < 0,01), ХС ЛПНЩ – 22,8% (р < 0,05),  ТГ – 31,8% (р < 0,01). Коефіцієнт атерогенності знизився в 2,75 рази (р < 0,001). Підвищення рівня антиатерогенного ХС ЛПВЩ склало 33,7% (р < 0,01),  що у поєднанні  з вираженим зниження коефіцієнта атерогенності (в 2,75 рази) є доказом антиатерогенної дії препарату Тонорма.

Під час дослідження встановлено добру переносимість лікарського засобу Тонорма: у жодного з випадків не зареєстровано серйозних побічних реакцій, які  потребували б його відміни. Лише у 6 (14%) осіб виникло уповільнення частоти серцевих скорочень (ЧСС) у межах 50-55 за 1 хв, що не прогресувало  за період спостереження, у 2 – протягом перших 30-40 хв. лікування спостерігалося відчуття жару та гіперемія обличчя, що не потребувало відміни препарату. Не зафіксовано й негативної динаміки лабораторних показників, які характеризують функціональний стан нирок і печінки – рівнів креатиніну та білірубіну крові, активності амінотрансфераз.

            Висновки

            1. Комбінований лікарський засіб тонорма ефективно знижує рівень проатерогенних (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ) і підвищує показник антиатерогенного  ліпопротеїну (ХС ЛПВЩ) в крові, що є доказом антиатерогенної дії препарату та доцільності його застосування з лікувальною метою при захворюваннях, в основі розвитку яких є атеросклеротичне ураження судин, включаючи АГ.

            2. Відсутність негативного впливу, висока результативність і добра переносимість лікарського засобу тонорма та зручність його застосування (1 раз на добу) при тривалому збереженні антигіпертензивного ефекту (не менше 24 годин) підвищує прихильність пацієнтів до застосування препарату з лікувальною метою.

            Література

            1. Катеренчук І.П. Артеріальна гіпертензія у жінок різного віку / І.П. Катеренчук // Практичний посібник для лікарів – Полтава, 2013. – 268 с.

            2. Клінічна ефективність комбінованого антигіпертензивного засобу і варіабельність  серцевого ритму у хворих на артеріальну гіпертензію /Є.Х. Заремба, О.В. Заремба-Федчишин, М.С. Була та ін. // Сімейна медицина. – 2013. – № 1 (45). – С. 123-126.

            3. Маньковский Б.Н. Сахарный диабет и цереброваскулярные заболевания / Б.Н. Маньковский // Новости мед. и фармац. – 2007. – № 216. – С. 21-23.

            4. Окислительный стресс при атеросклерозе и диабете /В.З. Ланкин, М.О. Лисина, Н.Е. Арзамасцева и др. // Бюл. эксперим. биол. и мед. – 2005. – Том. 140, № 7. – С. 49-51.

            5. Cвищенко Е.П. Артериальная гипертензия /Е.П. Свищенко, В.Н. Коваленко // Практическое руководство. – К.: Морион, 2002. – 528 с.

            6.  Сиренко Ю.М. Артериальная гипертензия. – К.: Морион, 2002. – 2004 с.    

            7. Тонорма – новый оригинальный трехкомпонентный антигипертензивный препарат (Методические рекомендации). – К., 2004. – 16 с.

            8. Effects of  intensive blood pressure lowering and low-dose aspirin in patients with hypertension: Principal results of the Hypertension Optimal Treatment (HOT) randomized trial / L. Hansson, A. Zanchetti, S.G. Carruthers et al. // Lancet. – 1998. – Vol. 351. – P. 1755-1762.

            9. 2003 European Society of Hypertension-European Society of Cardiology guide-lines for management of arterial hypertension // J. Hypertension. – 2003. – N 21. – P. 1011-1053.

            10.Seventh Report Joing National Committee on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment High Blood Pressure. US Department Health and Human Service // NIH Publication. – 2003. – N 03-5233. – 34 p.

            11. Матеріли Міжнародного Конгресу Європейського Кардіологічного товариства кардіологів 27-31 серпня 2011 р. (Париж).

EFFECTS OF THE COMBINED ANTIHYPERTENSIVE AGENT TONORMA ON A LIPID RANGE OF BLOOD IN PATIENTS WITH AN ARTERIAL HYPERTENSION

Y. H. Zaremba, O.V. Zaremba-Fedchyshyn, M.S. Bula, O.V. Zaremba, O.V. Smalyuh

Summary

The article presents the research results of blood lipid range in arterial hypertension (AH) patients whilst the use of combined antihypertensive agent tonorma. The study of the blood lipid profile in AH patients of second degree before treatment detected changes which are typical for activation of atherogenesis: significant increase of total cholesterol (TCHS), low-density lipoprotein cholesterol (LDL CHS) and triglycerides (TG), reduction of high-density lipoprotein cholesterol (HDL CHS) and significant increase of atherogenic ratio (AR). On the twentieth day of use of the medication tonorma lowering of TCHS in comparison with an average before treatment was 30,5% (p<0,01), LDL CHS – 22,8% (p<0,05), TG – 32,8% (p<0,01), AR decreased in 2,75 times(p<0,001). Increased level of antiatherogenic HDL CHS was 33,7%, which combined with a marked decrease of atherogenic ratio is a proof of antiatherogenic effect of the drug tonorma.

Keywords: arterial hypertension, tonorma, lipid range of blood.