Бета-блокатори, згідно до рекомендацій, не є препаратами першого кроку для лікування неускладненої артеріальної гіпертензії (АГ), на основі доказів того, що бета-блокатори старих поколінь, такі як атенолол, асоціюються з меншим зниженням деяких серцево-судинних подій порівняно з іншими антигіпертензивними препаратами. Встановлено, що судинорозширювальні бета-блокатори, такі як небіволол, мають сприятливий вплив на периферичну судинну систему через шляхом активації синтезу оксиду азоту, ендотеліну-1 та тканинного активатора плазміногену.
Метою цього кореляційного лонгітудинального дослідження є порівняння серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з АГ, які приймають вазодилатуючий бета-блокатор небіволол, з пацієнтами з АГ, які приймають невазодилатуючі бета-блокатори атенолол і метопролол. Небіволол буде асоціюватися зі зниженням ризику несприятливих серцево-судинних подій порівняно з невазодилатуючими бета-блокаторами.
Дослідження являє собою ретроспективний когортний аналіз знеособлених даних дорослих з АГ в системі охорони здоров’я Університету Колорадо, які приймали вазодилатуючий бета-блокатор небіволол або невазодилатуючі бета-блокатори атенолол, або метопролол, без інших попередньо діагностованих серцево-судинних, або цереброваскулярних захворювань.
Первинною кінцевою точкою були серцево-судинні госпіталізації або діагностика серцево-судинних подій, включаючи серцеву недостатність, інсульт, інфаркт міокарда, стенокардію або коронарну реваскуляризацію на основі діагностичних, або процедурних кодів. Була використана найбільш доступна логістична регресія відповідних співставлень, коли кожен пацієнт, який приймав небіволол, зіставлявся з двома контрольними пацієнтами, які приймали бета-блокатор без судинорозширювальних властивостей. Відповідні співставлення включали наступні характеристики: вихідні демографічні дані, фактори серцево-судинного ризику, індекс супутньої патології Чарльсона, прийом інших серцево-судинних препаратів та тривалість спостереження.
Проаналізовано 1395 пацієнтів, що приймали небіволол і 20208 пацієнтів, які приймали атенолол або метопролол. Пацієнтами були переважно жінки (54%, 11681 з 21603) та білі особи не латиноамериканського походження (75%, 16185 з 21603), середній вік 60 років. Ускладнення, що входили до первинної кінцевої точки, спостерігались у 19% (259 з 1395) тих, хто приймав небіволол, у 29 % (1891 з 6527) тих, хто приймав атенолол, і 40% (5500 з 13681) тих, хто приймав метопролол. У логістичній регресії, що відповідає схильності до розвитку ускладнень, небіволол асоціюється зі зниженою ймовірністю серцево-судинних подій у порівнянні з невазодилатуючими бета-блокаторами атенололом і метопрололом (відношення ризиків – ВР: 0,33, з95% інтервалом довіри ДІ 0,28–0,40). Цей зв’язок також було виявлено при окремому порівнянні з атенололом (ВР 0,47, 95% ДІ 0,39–0,57) та метопрололом (ВР 0,26, 95% ДІ 0,21–0,32).
Судинорозширювальний бета-блокатор небіволол асоціюється зі зниженою ймовірністю серцево-судинних подій у порівнянні з невазодилутуючими бета-блокаторами. Необхідно додаткове вивчення інших бета-блокаторів, щоб визначити, чи є це вазодилататорним ефектом класу бета-блокаторів, чи є специфічним для небівололу.