Код МКХ-10: Q23.1
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Вроджена|уроджена,вроджена| ізольована недостатність аортального клапана зустрічається досить рідко. Найчастіше недостатність аортального клапана зустрічається при вродженому|уродженому,вродженому| двостулковому клапані. Аускультативно визначається середньої інтенсивності діастолічний шум, з|із| проекцією у другому міжребер’ї| справа. На електрокардіограмі визначається гіпертрофія лівого шлуночка. При фонокардіографії визначається діастолічний шум, пов'язаний з II тоном, що займає|позичає,посідає| практично всю діастолу. На рентгенограмі визначаються ознаки венозного застою, аортальна конфігурація серця із|із| збільшеним лівим шлуночком. При ехокардіографії визначається дилатація| лівого шлуночка, зворотний потік крові на аортальному клапані. При катетеризації і аортографії визначається зворотний потік контрастованої крові в розширений лівий шлуночок.
Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
Хворі з недостатністю аортального клапана підлягають стаціонарному лікуванню в умовах кардіохірургічних центрів або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання. Подальше|дальше| лікування і спостереження у|в,біля| кардіолога за місцем проживання.
Діагностична програма
Обов’язкові дослідження
-
Огляд хворого (скарги, анамнез, візуальний огляд хворого, аускультація);
-
Лабораторне обстеження:
-
Загальний аналіз крові;
-
Загальний аналіз сечі;
-
Біохімічне дослідження крові;
-
Коагулограма;
-
Визначення групи крові, резус-фактор;
-
Реакція Васермана;
-
Аналізи на гепатити В і С;
-
Аналізи на ВІЛ (за показаннями і при письмовій згоді батьків).
-
Електрокардіографія;
-
Фонокардіографія;
-
Ехокардіографія;
-
Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.
Додаткові дослідження
-
Зондування порожнин серця;
-
Ангіокардіографія;
-
Магніторезонансна томографія серця.
Лікувальна програма
Пацієнтам з недостатністю аортального клапана проводиться оперативне лікування. Виконують протезування аортального клапана в умовах штучного кровообігу.
В післяопераційному періоді пацієнти отримують антибіотики, протизапальні препарати, місцеве лікування (перев’язки).
При серцевій недостатності – сечогінні препарати, глікозиди.
Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
Епітелізація рани, відсутність ознак серцевої недостатності.
Тривалість лікування
Термін стаціонарного лікування від 9 до 14 днів. Далі хворий направляється для подальшого|дальше| лікування і спостереження у|в,біля| кардіолога за місцем проживання.
Критерії якості лікування
Критеріями якості лікування є зменшення шуму при аускультації, зменшення розмірів серця при рентгенографії, відсутність зворотнього току крові з аорти в лівий шлуночок.
Можливі побічні дії та ускладнення
На післяопераційному етапі можливий розвиток серцевої недостатності, кровотеча. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз). Можливе нагноєння рани.
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі одного місяця в спеціалізованому кардіологічному санаторії, а потім - амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, а потім 1 раз на рік.
Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину в післяопераційному періоді.
Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації
При наявності серцевої недостатності хворі направляються на МСЕК у зв’язку із стійкою втратою працездатності. Дорослі хворі непрацездатні на протязі 6 місяців і їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від наявності недостатності кровообігу.
Ступінь доказовості А.
Директор Департаменту
організації медичної допомоги
|
|
М.П.Жданова
|