Код МКХ-10: Q 21.1

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Більшість пацієнтів з вторинним дефектом міжпередсердної перегородки (далі – ДМПП) ведуть нормальний спосіб життя, але при уважному огляді виявляються невелика стомлюваність, задишка при фізичному навантаженні. Ціанозу не буває. Виняток становлять новонароджені з ДМПП, у яких при крику іноді з'являється слабкий ціаноз, що свідчить про праволіве скидання. Межі відносної серцевої тупості нормальні або розширені вправо. При аускультації звертає на себе увагу посилення I тону в області тристулкового| клапана і стійке розщеплювання II тону над легеневою артерією. Основною ознакою вади є систолічний шум.|з'являється,являється|

Проте|однак| він середньої інтенсивності, не дуже грубий, без вираженої|виказаної,висловленої| провідності|, з|із| локалізацією в другому-третьому міжребер’ї| зліва|ліворуч| від|в,біля| грудини. Найбільш типовими змінами електрокардіографії| слід вважати|лічити| відхилення електричної осі серця вправо|вправо|, ознаки перевантаження| правого шлуночка і неповної блокади правої гілки пучка Гіса. На фонокардіограмі фіксується систолічний шум середньої амплітуди, що має форму веретена або ромба. При рентгенологічному обстеженні визначається збільшення правих відділів серця. При ехокардіографічному дослідженні виявляється об'ємне перевантаження правого шлуночка, аномальний рух міжшлуночкової перегородки, збільшена екскурсія задньої стінки правого передсердя і тристулкового| клапана. Зондування і ангіокардіографія дозволяють виявити збільшення насичення крові киснем на рівні правого передсердя та шлуночка, а також послідовне скидання контрасту з лівого передсердя у праві відділи серця.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з вторинним дефектом міжпередсердної перегородки підлягають стаціонарному лікуванню в умовах кардіохірургічних центрів або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання. Подальше|дальше| лікування і спостереження у|в,біля| кардіолога за місцем проживання.

Діагностична програма

Обов’язкові дослідження

1. Огляд хворого (скарги, анамнез, візуальний огляд хворого, аускультація);
2. Лабораторне обстеження:

• Загальний аналіз крові;
• Загальний аналіз сечі;
• Біохімічне дослідження крові;
• Коагулограма;
• Визначення групи крові, резус-фактор;
• Реакція Васермана;
• Аналізи на гепатити В і С;
• Аналізи на ВІЛ  (за показаннями і при письмовій згоді батьків).

3. Електрокардіографія;
4. Фонокардіографія;
5. Ехокардіографія;
6. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

Додаткові дослідження

1. Зондування порожнин серця (при легеневій гіпертензії);
2. Ангіокардіографія (при легеневій гіпертензії);
3. Магніторезонансна томографія серця.

Лікувальна програма

Пацієнтам з вторинним дефектом міжпередсердної перегородки проводиться оперативне лікування. Операція полягає в зашиванні (при невеликих дефектах) або пластиці дефекту в умовах штучного| кровообігу. В післяопераційному періоді пацієнти отримують антибіотики, протизапальні препарати, місцеве лікування (перев’язки). При наявності ознак серцевої недостатності – сечогінні препарати, глікозиди.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Епітелізація рани, відсутність ознак серцевої недостатності.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування  від 9 до 15 днів. Далі хворий направляється для подальшого|дальше| лікування і спостереження у|в,біля| кардіолога за місцем проживання.

Критерії якості лікування

Критеріями якості лікування є зникнення шуму при аускультації, зменшення розмірів серця при рентгенографії, та відсутність ознак скидання крові при виконанні ехокардіографічного дослідження.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливий розвиток серцевої недостатності, порушень ритму, кровотеча. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз). Одне із ускладнень – миготлива аритмія. Можливе нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі одного місяця в спеціалізованому кардіологічному санаторії, а потім -  амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, а потім 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину в післяопераційному періоді.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

При наявності серцевої недостатності хворі направляються на МСЕК у зв’язку із стійкою втратою працездатності. Дорослі хворі непрацездатні на протязі 6 місяців і їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від наявності недостатності кровообігу.

Ступінь доказовості А.