Код МКХ-10: І 20-25

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Основною характерною ознакою ішемічної хвороби  серця (ІХС) є наявність симптомокомплекса стенокардії. Хворі скаржаться на болі стискаючого характеру, іноді скаржаться не на біль, а на почуття тиску й печіння. Інтенсивність болю різна - від порівняно невеликої, до різкої. Вона локалізується, в основному, за грудиною, іноді ліворуч від грудини в області II-III ребра.  Часто біль віддає у руки й плечі,  лопатку, нижню щелепу, іноді в ділянці живота. Біль нападами часто пов’язаний із впливом на організм провокуючого фактора - фізичного навантаження (стенокардія напруги), психоемоційної напруги, холоду, прийому їжі та ін. При різко вираженому склерозі вінцевих артерій біль може виникнути спонтанно - стенокардія спокою. Напади болю тривають 5-15 хвилин. При прогресуванні захворювання, наявності тривалого інтенсивного нападу  може розвитися  інфаркт міокарда. Залежно від зони ушкодження може розвитися дрібновогнищевий, великовогнищевий  та трансмуральний інфаркт міокарда. В окремих випадках розвиток великовогнищевого та трансмурального інфарктів міокарда може призвести до розвитку аневризми лівого шлуночка.

Найбільш інформативним методом діагностики при ІХС є електрокардіограма (ЕКГ), яка дозволяє виявити ознаки коронаросклерозу у вигляді конкордантного зсуву зубця RS-T донизу у всіх Протоколних відведеннях. Також на ЕКГ можна виявити розмір, локалізацію та фазу ушкодження  міокарда, а також характер і вид аритмій, які ускладнюють перебіг ІХС.

Ехокардіографія (ЕхоКГ) в  неускладнених випадках ІХС патологічних змін не виявляє. При розвитку ускладнень  перебіг ІХС (інфаркт міокарда, аневризма лівого шлуночка, ішемічна кардіоміопатія) при ЕхоКГ виявляються зони дискинезії, а також зниження фракції викиду лівого шлуночка. Проведення проби з фізичним навантаженням за допомогою велоергометрії (ВЕМ) або тредміл-проби у позанападний період дозволяють виявити різну ступінь зниження толерантності до фізичного навантаження.

Під час проведення коронаровентрикулографії встановлюється локалізація й ступінь морфологічних змін вінцевих артерій серця.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з ІХС підлягають стаціонарному лікуванню в умовах кардіологічного відділення, де їм проводиться відповідне обстеження і медикаментозне лікування.

В разі потреби інвазивні втручання проводяться в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження:

• загальний аналіз крові
• загальний аналіз сечі
• біохімічне дослідження крові
• коагулограма
• визначення групи крові, резус-фактора, реакції Васермана
• аналізи на гепатити В і С
• аналізи на ВІЛ  (при письмовій згоді пацієнта)

4. ЕКГ

5. ЕхоКГ

6. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

7. Життєва ємність легень

8. Доплер-дослідження судин головного мозку

9. Гастроскопія

10. Ступінчаста ВЕМ

11. Коронаровентрикулографія

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних  послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

• нітрати
• β-адреноблокатори
• антагоністи кальцію
• антиагреганти

Місцеве лікування

• рентгенендоваскулярная дилатація  + стентування
• аортокоронарне шунтування на працюючому серці або зі штучним кровообігом

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

• нітрати + β-блокатори (за показанням)
• контрольна коронарографія (за показанням).
•  

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат у стаціонарі - епітелізація рани, відсутність синдрому стенокардії.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 9 днів. Далі хворий направляється до реабілітаційного відділення стаціонару за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або до спеціалізованого кардіологічного санаторію.

Критерії якості лікування

У хворих відсутні напади стенокардії, незалежність від нітрогліцерину, повний перехід на самообслуговування, збільшення перенесення фізичних навантажень (ВЕМ 75-100 Вт), повернення до посильної праці.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливий розвиток серцевої недостатності, інфаркту міокарда, порушень ритму, кровотеча. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія й ателектаз). Надалі може виникнути тромбоз шунтів з поверненням синдрому стенокардії.

Рекомендації щодо подальшого надання  медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому лікуванню протягом 1 місяця в реабілітаційному відділенні за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім - амбулаторному спостереженню протягом 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім - 1 раз на рік. Антиагрегантна терапія протягом всього життя.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібна дієта - стіл № 10.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні протягом 6 місяців, їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від клінічного стану захворювання.

Ступінь доказовості А.