Дослідження BRACE-CORONA - перше рандомізоване дослідження, присвячене питанню про те, чи слід пацієнтам з COVID-19 продовжувати приймати інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ) або блокатори рецепторів ангіотензину (БРА).
Дослідження, яке проводилося на пацієнтах, госпіталізованих з COVID-19, які отримували ІАПФ або БРА до госпіталізації, не показало значної різниці в середній кількості днів поза лікарнею для тих, кому було призначено припинення прийому, в порівнянні з тими, кому було призначено продовжувати вживати ці медикаменти.
Однак були натяки на те, що продовження прийому ІАПФ або БРА може бути корисно для пацієнтів з більш важким COVID-19.
Дослідники пояснюють, що існують суперечливі припущення про вплив інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) на перебіг COVID-19.
З одного боку, спостереження на тваринних моделях припускають, що іАПФ і БРА підвищують експресію АПФ2, рецептора, який бере участь в інфікуванні SARS-CoV-2 клітин-мішеней. Це призвело до припущення, що ці ліки можуть підсилювати зв'язування вірусів і проникнення в клітини. І навпаки, інгібітори РААС можуть принести користь пацієнтам з COVID-19 за рахунок впливу на експресію ангіотензину II і подальшого підвищення рівня ангіотензину 1-7 і 1-9, які мають судинорозширювальну і протизапальну дію, що може послабити пошкодження легень.
У дослідження BRACE-CORONA увійшли 659 пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19 від легкого до помірного ступеня тяжкості, які до госпіталізації приймали ІАПФ або БРА. Середній вік пацієнтів склав 55 років. З цих пацієнтів 57,1% вважалися легкими при надходженні до лікарні, а 42,9% - середнього ступеня тяжкості.
Результати не показали суттєвої різниці в кількості днів, протягом яких пацієнти в групі без препаратів (середнє значення 21,9 дня) прожили і залишалися поза лікарнею, в порівнянні з пацієнтами в групі продовження лікування (в середньому 22,9 дня). Середнє співвідношення становило 0,95 (95% ДІ, 0,90-1,01).
Також не було статистично значущої різниці в смертності (2,7% в групі скасування проти 2,8% в групі продовження); серцево-судинної смерті (0,6% проти 0,3%) або прогресування COVID-19 (38,3% проти 32,3%).
Найбільш частими побічними ефектами були дихальна недостатність, що вимагала інвазивної механічної вентиляції (9,6% в групі скасування проти 7,7% в групі продовження), шок, що потребував вазопресорів (8,4% проти 7,1%), гострий інфаркт міокарда ( 7,5% проти 4,6%), гостра або загострення серцевої недостатності (4,2% проти 4,9%) і гостра ниркова недостатність, що вимагала гемодіалізу (3,3% проти 2,8%).
Дослідники відзначають, що артеріальна гіпертензія є важливим супутнім захворюванням у пацієнтів з COVID-19. Останні дані показують, що імунна дисфункція може сприяти поганим результатам у пацієнтів з COVID-19 і гіпертонією.
Було показано, що коли прийом довгострокових ліків припиняється під час госпіталізації, використання цих ліків часто не відновлюється через клінічну інертністі. В результаті погіршуються довгострокові результати. У поточному дослідженні всі пацієнти мали гіпертонію, і більше 50% страждали ожирінням; Обидва цих супутніх захворювання підвищують ризик несприятливих наслідків при COVID-19.
Науковці відзначають, що аналіз чутливості показав статистично значимий результат на користь групи, яка продовжувала приймати ІАПФ або БРА. Цей результат був аналогічним результатам аналізу під час лікування. Також спостерігалися статистично значущі взаємодії між ефектом лікування і деякими підгрупами, такими як пацієнти з більш низькою насиченістю киснем і більшою тяжкістю захворювання при госпіталізації. Для цих пацієнтів може бути корисним продовження прийому ІАПФ або БРА.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org