Результати нового наукового огляду підтверджують негативний вплив штучних підсолоджувачів на кілька основних факторів ризику серцево-судинних захворювань. Крім того, ці продукти не є корисними для контролю зайвої ваги.
Науковці скоординували оновлений огляд провідних наукових доказів, що стосуються штучних підсолоджувачів: споживання цих підсолоджувачів та їх негативний вплив на розвиток ожиріння та кількох найважливіших кардіометаболічних факторів ризику (гіпертонія, дисліпідемія та діабет).
Глобалізація та збільшення споживання ультраоброблених харчових продуктів призвели до потреби у більш глибоких знаннях про вплив на здоров’я певних поживних речовин, таких як штучні підсолоджувачі (поживні та непоживні). Вчені мали на меті проаналізувати їх роль і вплив на ризик кардіометаболічних і серцево-судинних захворювань.
Шкідливі наслідки висококалорійної дієти з високим вмістом цукру були добре доведені. З цієї причини органи охорони здоров'я рекомендують обмежити споживання цукру. Ця рекомендація змусила харчову промисловість розробити різні штучні підсолоджувачі зі специфічними властивостями, такими як смак і стабільність (живильні штучні підсолоджувачі), а також інші, спрямовані на обмеження цукру в раціоні (нехарчові штучні підсолоджувачі). Останні наукові дані пов’язані з дослідженням впливу цих двох типів штучних підсолоджувачів на ризик серцево-судинних захворювань через такі фактори ризику, як ожиріння та ЦД 2 типу, серед інших.
Спочатку споживання штучних підсолоджувачів представлялося як альтернатива для зниження споживання калорій в раціоні як варіант для людей із зайвою вагою та ожирінням. Однак споживання цих штучних підсолоджувачів сприяє збільшенню ваги через нейроендокринні механізми, пов’язані з насиченням, що аномально активуються під час споживання штучних підсолоджувачів.
Зі слів дослідників, дані показують, що споживання штучних підсолоджувачів не сприяє втраті ваги. Є докази того, що збільшення ваги є результатом ефекту споживання штучних підсолоджувачів на нейрогормональному рівні, змінюючи механізми, що беруть участь у регулюванні відчуття ситості.
При виявленні пацієнтів, які використовують штучні підсолоджувачі, особливо важливо підкреслити, що це невідповідна рекомендація для контролю ваги. Існують інші набагато більш здорові заходи, як-от помірні фізичні вправи та дотримання дієт.
Штучні підсолоджувачі викликають значні перебої в роботі ендокринної системи, через що метаболізм функціонує неправильно. Огляд показав, що споживання штучних підсолоджувачів підвищує ризик ЦД 2 типу на 18-24% і підвищує ризик метаболічного синдрому на 44%.
Дослідники зазначають, що з одного боку, нейрогормональні розлади впливають на апетит, і відчуття насичення. З іншого боку, вони викликають надмірну секрецію інсуліну в підшлунковій залозі, що в довгостроковій перспективі сприяє метаболічним порушенням, які призводять до діабету. Зрештою, цей процес призводить до того, що ми знаємо як дисбактеріоз, оскільки мікробіота людини не здатна переробляти ці штучні підсолоджувачі. Дисбактеріоз запускає специфічні патофізіологічні процеси, які негативно впливають на серцево-обмінну та серцево-судинну системи.
Стосовно типу підсолоджувача, що доступні на даний момент дослідження оцінюють споживання спеціальних дієтичних продуктів, які в більшості випадків включають різні типи штучних підсолоджувачів. Отже, неможливо визначити конкретні відмінності між ними щодо того, як вони впливають на здоров’я. Необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити цей ефект на кардіометаболічному рівні та проаналізувати різні типи штучних підсолоджувачів окремо.
Коли мова заходить про вплив штучних підсолоджувачів на гіпертонію, єдиного пояснення немає. Всесвітня організація охорони здоров’я вже обговорювала це питання 4-5 років тому не лише через їхній канцерогенний ризик, але й через серцево-судинний ризик з точки зору відсутності контролю над ожирінням, діабетом і гіпертонією.
Інший важливий момент стосується не самих підсолоджувачів, а безалкогольних напоїв, які містять ці компоненти, і саме тут є більше досліджень. Існують два фактори, що пояснюють це збільшення артеріальної гіпертензії, яка створює проблему на популяційному рівні, із середньостроковим та довгостроковим спостереженням. Такі цукрові напої мають більший вміст натрію. Тобто підсолоджувачі додають цей елемент, який є чинником, що безпосередньо пов’язаний із підвищенням артеріального тиску. Іншим фактором, який також може впливати на артеріальний тиск, є збільшення секреції інсуліну, яке, як було описано, є результатом підсолоджувачів. У середньо- та довгостроковій перспективі це пов’язано з підвищенням рівня артеріального тиску.
Чи вважаються штучні підсолоджувачі новим фактором ризику серцево-судинних захворювань? Що вони насправді роблять, так це збільшують частоту інших класичних факторів ризику, включаючи ожиріння. Було показано, що штучні підсолоджувачі не зменшують ожиріння при постійному вживанні. Тим не менш, все ще недостатньо доказів, щоб розглядати це в тому ж світлі, що й класичні фактори ризику. Однак це фактор, який може явно погіршити контроль над іншими факторами.
Спеціалісти зазначають, що заходи, запропоновані для регулювання споживання штучних підсолоджувачів і зміни чинного законодавства, повинні включати мінімізацію споживання цих спеціальних дієтичних продуктів, наскільки це можливо, і навіть уникнення додавання цих штучних цукрів до їжі, що споживається; наприклад, до кави та чаю. З іншого боку, потрібно надавати споживачам максимально зрозумілу та просту інформацію про склад їжі, і про те, як це впливає на їх здоров’я.
Проте потрібні додаткові докази, щоб мати можливість зайняти чітку позицію щодо того, який тип підсолоджувачів можна вживати в раціоні, а також до якої міри необхідно обмежити їх присутність у продуктах.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org