Проведення рутинної ранньої інвазивної стратегії у пацієнтів з гострим інфарктом міокарду (#ГІМ) без елевації сегменту ST не краще більш консервативних підходів стосовно покращення довгострокових клінічних наслідків.
За період спостереження в дослідженні #RITA-3, яке включало 1810 пацієнтів Англії і Шотландії, не було виявлено достовірної різниці у смертності-від-всіх-причин чи серцево-судинної смертності впродовж 10 років після проведення процедури між двома групами: пацієнтам першої групи рутинно проводили ангіографію з подальшою процедурою реваскуляризації в разі наявності показань; у пацієнтів другої групи використовували більш селективний підхід – проведення коронарографії і реваскуляризації при наявності симптомів. Дані результати відрізняються від даних, отриманих за п’ятирічний період спостереження, які показали, що інвазивна стратегія асоційована зі зниженням рівнів смертності/інфаркту міокарду і серцево-судинної смертності. За словами головного дослідника, основний висновок дослідження полягає в тому, що помірна різниця в рівнях смертності, що спостерігалась після 5-річного періоду спостереження, через 10 років зникла.
Автори зазначають, що користь інвазивної стратегії при оцінці наслідків 5-річного періоду спостереження була найбільш виражена у пацієнтів високого ризику. А після прицільного аналізу результатів пацієнтів у підгрупах виявилось, що рутинна інвазивна стратегія у пацієнтів нижчих рівнів ризику може нести небагато користі.
Результати 5-річного періоду спостереження були представлені в 2005 році і виявили 24% зниження ризику смерті-від-всіх-причин (ВШ 0.76, 95% ДІ 0.58-1.00, Р=0.05) при проведенні рутинного інвазивного підходу у порівнянні з консервативною стратегією.
До 10 року спостереження 457 пацієнтів померло: 242 пацієнти померли в перші 5 років після процедури, а решта – між 5 і 10 роками.
Смерть-від-всіх-причин була зафіксована у 25.1% пацієнтів групи рутинної інвазивної стратегії і у 25.4% пацієнтів групи селективного інвазивного підходу. Серцево-судинна смерть була зафіксована у 15.1% и 16.1% пацієнтів, відповідно.
Предикторами смертності виступали вік, ГІМ в анамнезі, частота серцевих скорочень, статус паління, наявність серцевої недостатності, цукрового діабету чи депресія сегменту ST.
Виходячи з кількості балів за шкалою #GRACE всі учасники були розподілені на групу низького, проміжного і високого ризику. До 10-го року спостереження смертність-від-всіх-причин склала 58% у підгрупі високого ризику, 37.5% - в групі проміжного ризику, і лише 13.4% в групі низького ризику. Вид лікувальної стратегії достовірно не змінював ці рівні.
#КВГ, #NSTEMI, #AMI
Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org