Код МКХ 10: І 130

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Пацієнти скаржаться на задишку, яка потребує іноді вимушеного положення. Шийні вени набухають, але вони не пульсують. Обличчя одутле і може бути синюшним. Ексудативний перикардит супроводжується підвищенням температури тіла, наявністю лейкоцитозу. При швидкому накопиченню ексудату в порожнині перикарда може виникнути тяжка недостатність серця, яка обумовлена утрудненням діастолічного наповнення серця (тампонада). Можливий колаптоїдний стан – пульс ниткоподібний, падає артеріальний тиск, спостерігається підвищення центрального венозного тиску, різко виражений ціаноз, холодний липкий піт. При аускультації – тони серця погано прослуховуються, шуми відсутні. При рентгенологічному обстеженні відмічається значне розширення тіні серця.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з ексудативним перикардитом підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм можна виконати евакуацію ексудату шляхом пункції перикарду або перикардектомії за допомогою хірургічного втручання.

Протизапальна та антибактеріальна терапія повинна проводитися в ревматологічному стаціонарі за місцем проживання.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого
2. Аускультація
3. Лабораторне обстеження

• загальний аналіз крові
• загальний аналіз сечі
• біохімічне дослідження крові
• визначення групи крові, резус-фактора, реакції Васермана
• аналізи на гепатити В і С
• аналізи на ВІЛ  (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія
5. Фонокардіографія
6. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки
7. Ехокардіографія
8. Права вентрикулографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Загальне лікування

• сечогінні препарати
• антибіотики
• протизапальні препарати (нестероїдні)

Місцеве лікування

• пункція перикарду
• перикардектомія.
•  

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

При гнійних перикардитах необхідно налагодити систему для промивання порожнини перикарду розчином антисептика.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Відсутність ексудату в порожнині перикарду. Покращення серцевої діяльності, зниження венозного тиску, відсутність задишки і ціанозу.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 3  дні – при пункції перикарду; 11 днів – при перикардектомії.  Далі хворий направляється у ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії  якості лікування

Відновлення пульсації серця при рентгеноскопічному обстеженні. Зменшення тіні серця при рентгенологічному обстеженні. Рівень ексудату при ехокардіографічному дослідженні не перевищує 1 см. Зниження венозного тиску.

Можливі побічні дії та ускладнення

Під час пункції перикарду можливе пошкодження камер серця і розвиток кровотечі і тампонади серця. При перикардектомії при гнійному перикардиті можлива емпієма плеври і нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання, потім – амбулаторне спостереження  на протязі 3 місяців.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 3 місяців, їм показаний охоронний режим роботи протягом 6 місяців, що вимагає виключити ф.ізичні навантаження, перегрівання і переохолодження, праця у вологих приміщеннях.

Ступінь доказовості А.