Короткий опис проблеми. Актуальність для України

Гострий стресовий розлад (ГСР) та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є психічними розладами, що розвиваються у деяких осіб після травматичних подій, таких як природні та техногенні катастрофи, обстріли, бомбардування та інші загрози життю під час війни, сексуальне або фізичне насилля, дорожньо-транспортна пригода, тортури тощо, які пов'язані з загрозою для власного життя (або іншої людини) або фізичної недоторканності і обумовили сильний страх, безпорадність або жах. Інші емоційні реакції пацієнтів включають провину, сором, гнів або емоційне оніміння.

Доступні оцінки щодо поширеності та захворюваності ПТСР ґрунтуються в основному на результатах великомасштабних епідеміологічних дослідженнях, проведених в США та Австралії, і обмежені даними щодо дорослих. Частота розвитку ПТСР становить 10-15% серед осіб, які зазнали впливу травматичних подій. У США в процесі епідеміологічних досліджень ПТСР виявили у 15% ветеранів-чоловіків і 9% ветеранів-жінок, які брали участь в бойових діях.

Важливо враховувати, що за результатами двох великих епідеміологічних досліджень, проведених у США та Австралії, у 85-88% чоловіків і 78-80% жінок з ПТСР були встановлені супутні психіатричні діагнози, що обґрунтовує обов'язкову участь лікаря-психіатра в уточненні діагнозу та визначенні тактики ведення пацієнтів з ПТСР. Епідеміологічні дані, отримані з австралійського дослідження національного психічного здоров'я і добробуту, виявили, що 85% чоловіків і 80% жінок з ПТСР також відповідали критеріям іншого розладу. Найчастіше це були депресії (51% чоловіків і 65% жінок), генералізований тривожний розлад (40% чоловіків і 22% жінок), соціальні фобії (23% чоловіків і 13% жінок), панічний розлад (15% чоловіків і 17% жінок), зловживання алкоголем/залежність (37% чоловіків і 12% жінок), та зловживання наркотиками/залежність (22% чоловіків і 15% жінок).

В Україні епідеміологічні дослідження пацієнтів з ПТСР не проводилися.

Мета і шляхи її досягнення

Забезпечення якості, ефективності та доступу до медичної допомоги пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом шляхом встановлення єдиних вимог щодо діагностики, лікування та реабілітації хворих, обґрунтування кадрового забезпечення та оснащення закладів охорони здоров'я; визначення індикаторів якості медичної допомоги для проведення моніторингу та клінічного аудиту в закладах охорони здоров'я.