З огляду на взаємозв'язок між ЦД 2 і наслідками серцевої недостатності, дуже важливо, щоб лікування ЦД 2 не посилювало цей зв'язок, як раніше спостерігалося при лікуванні тіазолідиндіонами. Замість цього, гіпоглікемічні препарати повинні мати нейтральний ефект або зменшувати ризик серцевої недостатності.
Інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 типу (SGLT2) є відносно новим класом препаратів, який знижує рівень глюкози в плазмі шляхом пригнічення реабсорбції глюкози в проксимальних канальцях нирок, без збільшення гіпоглікемії, і сприяє зниженню ваги за рахунок індукції глікозурії. Позтивний вплив інгібіторів SGLT2 на серцеву недостатність нещодавно було підтверджено в основних дослідженнях щодо серцево-судинних (СС) наслідків. Перше з них, EMPA-REG OUTCOME, включало 7020 пацієнтів з ЦД2 з встановленими серцево-судинним захворюваннями (ССЗ), які були рандомізовані на групи емпагліфлозіну або плацебо. Емпагліфлозін проти плацебо приводив до значного зниження ризику серйозних побічних серцево-судинних подій на 14% (тяжка серцево-судинна подія(MACE); нефатальний інфаркт міокарда; нефатальний інсульт і смертність від серцево-судинних захворювань), зі значним зниженням на 32% частоти госпіталізації з приводу серцевої недостатності і зниженням смертності від серцево-судинних захворювань і смертності від усіх причин на 38% і 32% відповідно. У другому дослідженні CANVAS, 10 142 пацієнта з ЦД 2 та зі встановленим серцево-судинним захворюванням (66%) або з високим ризиком серцево-судинних захворювань (34%) були рандомізовані на групу канагліфлозіну та плацебо. Подібне зниження MACE на 14% спостерігалося при застосуванні канагліфлозіна на противагу плацебо, а також значне скорочення госпіталізації з приводу серцевої недостатності на 33% у групі застосування препарату.
В останньому і найбільшому дослідженні, DECLARETIMI 58, дапагліфлозін порівнювався з плацебо у 17 160 пацієнтів з ЦД 2, де 59% були пацієнтами первинної профілактики. Дапагліфлозін не знижував загальний первинний результат MACE в порівнянні з плацебо, але перевершував в зниженні смерті від серцево-судинних захворювань або серцевої недостатності на 17%, що обумовлено значним зниженням на 27% госпіталізації з приводу серцевої недостатності. В рамках додаткового аналізу було виявлено, що дапагліфлозін зменшує кількість госпіталізацій при серцевій недостатності незалежно від вихідної фракції викиду, хоча найбільша перевага спостерігалося серед пацієнтів з високим ризиком і зниженою ФВ ЛШ. Цікаво, що більш низькі показники госпіталізації з приводу серцевої недостатності виникали на ранніх стадіях у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду, та приблизно через 12 місяців у людей без зниженої фракції викиду, що передбачає можливі віддалені позитивні ефекти.
Передбачувані механізми серцево-судинного захисту за допомогою інгібіторів SGLT2 залишаються невирішеними. Раннє поліпшення гемодинамічного статусу (тобто зниження переднавантаження і постнавантаження) у зв'язку зі зменшенням перевантаження рідиною, особливо в інтерстиціальному компартменте за допомогою індукованого SGLT2 діурезу і натрійурезу, може бути найбільш важливим механізмом. Позитивний вплив на серцевий метаболізм і мітохондріальну функцію (тобто зниження метаболізму жирних кислот і більш ефективне використання кетонових тіл) і збереження ниркової функції також можуть сприятливо впливати на зменшення ризику серцевої недостатності. Важливо відзначити, що ці ефекти також спостерігаються у осіб без ЦД, забезпечуючи обгрунтування для оцінки потенційної користі інгібіторів SGLT2 у пацієнтів з серцевою недостатністю незалежно від супутнього ЦД.
З огляду на дані великомасштабних досліджень серцево-судинних захворювань, використання інгібіторів SGLT2 рекомендується для зниження ризику серцевої недостатності і смертності в останніх рекомендаціях європейських і американських асоціацій діабетологів, а також інгібітори SGLT2 розглядаються як пріоритетний метод лікування ЦД2 у пацієнтів з серцевою недостатністю або з ризиком серцевої недостатності.
Недавні випробування також дають уявлення про безпеку інших нових класів гіпоглікемічних препаратів щодо серцево-судинних захворювань. Серед інгібіторів діпептіділпептідази-4 саксагліптін не слід застосовувати у пацієнтів з серцевою недостатністю або з ризиком серцевої недостатності, тоді як з алогліптіном рекомендується призначати з обережністю. Немає ніяких даних за несприятливий вплив лінагліптіну або сітагліптіну. Глюкагоноподібні агоністи рецептора пептиду-1 продемонстрували нейтральний ефект на серцеву недостатність в дослідженнях щодо наслідків серцево-судинних захворювань.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org