Результати нового аналізу показали, що особи як із підвищеним, так і  з низьким серцево-судинним ризиком мали знижену частоту першої гострої серцево-судинної події після вакцинації проти грипу.  

Головною проблемою дослідження було визначити зв’язок між вакцинацією проти грипу та гострими серцево-судинними подіями, враховуючи індивідуальний серцево-судинний ризик.

Науковці використовували пов’язані дані клінічної практики, статистики госпітальних епізодів, госпіталізованих пацієнтів та дані про смертність Управління національної статистики  Англії у період з 1 вересня 2008 р. по 31 серпня 2019 р. З даних було відібрано осіб віком 40–84 роки з першою гострою серцево-судинною подією та вакцинацією проти грипу протягом 12 місяців кожного вересня. Використовуючи самоконтрольований аналіз серії випадків, було створено стратифіковані коефіцієнти захворюваності (ІRs) на серцево-судинні події, скориговані на сезон, після вакцинації порівняно з початковим часом та до >120 днів після вакцинації. Автори розрахували ІRs за допомогою умовної регресії Пуассона для гострих серцево-судинних подій, що відбуваються в межах кожного періоду ризику, порівняно з вихідним рівнем і скоригованими на сезон, використовуючи бінарну класифікацію теплих місяців (квітень–вересень) і прохолодних місяців (жовтень–березень).

Загалом було включено 193 900 осіб з першою гострою серцево-судинною подією та вакциною проти грипу. 105 539 мали гіпертензію, а 172 050 мали показник QRISK2 ≥10%. У основному аналізі ризик гострої серцево-судинної події був знижений через 15–28 днів після вакцинації (ІRs, 0,72; 95% довірчий інтервал, 0,70–0,74) і, хоча ефект змінювався з часом, але залишався зниженим до 91–120 днів після вакцинації (0,83 [0,81–0,88]). Зниження серцево-судинних подій спостерігалося після вакцинації серед осіб усіх вікових груп із підвищеним і низьким серцево-судинним ризиком.

У цьому дослідженні повідомляється, що в осіб як з підвищеним, так і з низьким серцево-судинним ризиком була знижена частота першої гострої серцево-судинної події після вакцинації проти грипу після поправки на сезон. Слід зазначити, що зниження захворюваності було найбільшим протягом 15–28 днів після вакцинації, але зберігалося до 120 днів. Крім того, захисний ефект був очевидним у всіх вікових групах в основних аналізах, але був обмежений особами ≥65 років у остаточному аналізі чутливості з подальшим спостереженням від дати вакцинації. Ці та інші наявні дані свідчать про те, що широке застосування вакцини проти грипу може допомогти знизити ризик перших гострих серцево-судинних подій серед тих, хто має необхідність отримати вакцину проти сезонного грипу.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org