ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

 

Обґрунтування та основні положення протоколу:

1. Екстрена медична допомога включає комплекс мір, спрямованих на попередження життєвонебезпечних станів та попередження розвитку тяжких ускладнень та надання ЕМД потерпілим з утопленням з моменту виявлення такого потерпілого або звернення родичів або свідків надзвичайної події за медичною допомогою до моменту прибуття бригад ЕМД.

2. Надання екстреної медичної допомоги потерпілим при утопленні або зануренні у воду здійснюється:

бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарями відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної медичної допомоги.

3. Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі повинна бути надана потерпілим при утопленні або зануренні у воду з перших хвилин від початку прибуття на місце події та надаватись до моменту їх госпіталізації.

4. Потерпілим при утопленні або зануренні у воду необхідно забезпечити термінову госпіталізацію в центри (відділення), які надають вторинну медичну допомогу.

 

3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

Положення протоколу

1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за єдиним телефонним номером виклику ЕМД – «103» або за єдиним телефонним номером виклику екстреної допомоги – «112».

2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму та направити бригаду ЕМД до потерпілого.

Необхідні дії

Обов’язкові:

1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-диспетчерську службу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

- перевірте наявність свідомості у потерпілого;

- відновіть у потерпілого прохідності дихальних шляхів;

- перевірте у потерпілого наявність дихання;

- якщо поблизу є АЗД – одразу його принести чи доручити це оточуючим, паралельно розпочніть проведення потерпілому СЛР або лише непрямий масаж серця за неможливості проведення штучного дихання (співвідношення: компресія/штучне дихання – 30/2), починаючи з натискань на грудну клітку;

- розпочніть проведення потерпілому СЛР (співвідношення: компресія/штучне дихання – 30/2):

- натисніть на нижню половину груднини 30 разів дотримуючись при цьому глибини прогинання грудини на 5см. та частоти натискання – 100-120 натиснень за 1хв.;

- виконайте 2 вдихи, обхвативши при цьому губи потерпілого та затиснувши йому ніздрі (2 вдихи за 5сек.);

- продовжуйте СЛР до прибуття бригади ЕМД;

- проводьте зміну того, хто проводить компресії грудної клітки кожні 2 хвилини (за можливості);

- продовжуйте СЛР до:

- відновлення дихання у потерпілого;

- появи у потерпілого рухової діяльності;

- відкриття очей у потерпілого;

- до прибуття бригади ЕМД;

- до настання фізичного виснаження того, хто проводить СЛР;

- у випадку оживлення пацієнта – перевести його у стабільне положення на боці та чекати на прибуття бригади ЕМД, при цьому постійно контролювати наявність дихання у потерпілого (перевірка Ps обов’язкова лише для медичного персоналу);

- не залишайте потерпілого без нагляду до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє бригаду ЕМД на місце пригоди.

Положення протоколу

3.1.2.1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події становить у містах - 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста – 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.

3.1.2.2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о).

Обґрунтування

Рання діагностика раптової смерті та госпіталізація потерпілих після утоплення або занурення у воду зменшує смертність та інвалідність внаслідок цього нещасного випадку та покращує результати лікування.

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

1. Збір анамнезу події:

- встановити час, коли трапився нещасний випадок;

- встановити час з моменту витягнення потерпілого з води;

- встановити, чи був потерпілий на момент витягнення його з води у свідомості;

- встановити, чи проводилась потерпілому СЛР.

2. Проведення огляду та фізикального обстеження:

- виявлення ознак зупинки кровообігу (Додаток №1);

- оцінка загального стану потерпілого та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Додаток №2);

- відповідно до показів усунути порушення життєво важливих функцій організму – кровообігу, дихання (Додаток №3 та Додаток №4);

- наявність ознак, що можуть вказувати на можливу травму хребта (Додаток №5).

3. Оцінка стану потерпілого:

- наявність свідомості (можлива більш деталізована оцінка порушення рівня свідомості за шкалою ком Глазго, якщо у потерпілого не відмічається зупинка кровообігу);

- визначення ЧД (його характеристика);

- визначення Ps (його характеристика);

- вимірювання АТ.

4. Проведення інструментального обстеження:

Обов’язкові:

- реєстрація ЕКГ у 3 відведеннях або оцінка ритму безпосередньо з ложок дефібрилятора.

- використання АЗД (якщо в цьому є потреба).

Бажані:

- пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).

3.1.2.3. Лікувальна тактика

1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги:

- положення потерпілого на спині;

- накласти шийний комір;

- очистити верхні дихальні шляхи;

- забезпечити адекватне дихання;

- використання АЗД (якщо у потерпілого є ознаки клінічної смерті);

- проведення оксигенотерапії показане потерпілим зі зниженням сатурації менше 95% (інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3-5л/хв);

- забезпечення венозного доступу (венозний доступ проводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою).

N.B.!!! Проведення оксигенотерапії та забезпечення венозного доступу не повинно затримувати чи зупиняти проведення СЛР.

 2. Надання екстреної медичної допомоги:

2.1. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги потерпілий знаходиться в свідомості:

- інгаляція кисню, зігрівання потерпілого;

- введення антигіпоксантів:

- Аскорбінова кислота 5% - 0,3мл/10кг внутрішньовенно;

- введення перфузійних розчинів:

- Гідроксиетилкрохмаль 6% - 500мл внутрішньовенно;

- Декстроза (глюкоза) 5% - 400мл внутрішньовенно;

- при збудженні:

- Діазепам 0,5% - 2-4мл (далі по 2мл внутрішньовенно до одержання ефекту);

- введення глюкокортикостероїдів:

- Дексаметазон 0,4% - 12-20 мг внутрішньовенно;

- введення салуретіків:

- Фуросемід 1% 20-40мг внутрішньовенно;

- термінова госпіталізація в центри (відділення), які надають вторинну медичну допомогу у ВІТ.

 

2.2. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги потерпілий знаходиться без свідомості:

- інгаляція кисню;

- за необхідністю – інтубація або комбітюб (ларингеальна маска);

- введення антигіпоксантів:

- Аскорбінова кислота 5% - 0,3мл/10кг внутрішньовенно;

- введення перфузійних розчинів:

- Гідроксиетилкрохмаль 6% - 500мл внутрішньовенно;

- Декстроза (глюкоза) 5% - 400мл внутрішньовенно;

- Натрію гідрокарбонат 4%200 мл внутрішньовенно;

- при збудженні:

- Діазепам 0,5% - 2-4мл (далі по 2мл внутрішньовенно до одержання ефекту);

- Натрію оксибутират 20% - 10-20мл внутрішньовенно-крапельно у 5% розчині глюкози;

- введення глюкокортикостероїдів:

- Дексаметазон 0,4% - 12-20 мг внутрішньовенно;

- введення салуретиків:

- Фуросемід 1% 20-40мг внутрішньовенно;

- термінова госпіталізація в центри (відділення), які надають вторинну медичну допомогу у ПШП або у ВІТ (оминаючи приймальне відділення).

 

2.3. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги у потерпілого є ознаки клінічної смерті та йому не проводилась або продовжується проведення СЛР силами випадкових свідків або рятувальників:

- дії бригади ЕМД за клінічним протоколом «Раптова смерть».

2.4. Якщо на момент прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги потерпілому проводиться СЛР силами випадкових свідків або рятувальників:

- дії бригади ЕМД за клінічним протоколом «Раптова смерть».

 

2.5. Протипоказані та не рекомендовані втручання у потерпілих з утопленням або зануренням у воду:

- прекардіальний удар проводиться лише у випадку, коли медичний персонал є свідком зміни ритму з синусового на ФШ та ШТ без Ps на протязі 10сек. з моменту його зміни.

 

3.1.2.4. Госпіталізація

Обґрунтування

Термінова госпіталізація потерпілого після утоплення або занурення у воду відбувається у визначені ЗОЗ вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

- всі потерпілі після утоплення або занурення у воду незалежно від статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації.

- під час транспортування необхідно забезпечити:

- моніторування стану потерпілого;

- проведення лікувальних заходів;

- готовність до проведення реанімаційних заходів.

- транспортування здійснюється на ношах після стабілізації стану пацієнта у відділення ЕМД багатопрофільної лікарні, безпосередньо у ПШП або ВІТ (реанімаційне відділення), оминаючи приймальне відділення.

	N.B.!!! Обов’язково проінформувати відділ госпіталізації служби ЕМД про транспортування потерпілого, що знаходиться у тяжкому стані (не пізніше, ніж за 10хв. до доїзду до лікарні).

 ІV. МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ

- введення антигіпоксантів:

- Аскорбінова кислота 5% - 0,3мл/10кг внутрішньовенно;

- введення перфузійних розчинів:

- Гідроксиетилкрохмаль - 500мл внутрішньовенно;

- Декстроза (глюкоза) 5% - 400мл внутрішньовенно;

- Натрію гідрокарбонат 4%200 мл внутрішньовенно;

- при збудженні:

- Діазепам 0,5% - 2-4мл (далі по 2мл внутрішньовенно до одержання ефекту);

- Натрію оксибутират 20% - 10-20мл внутрішньовенно крапельно у 5% розчині глюкози.

- введення глюкокортикостероїдів:

- Дексаметазон 0,4% - 12-20 мг внутрішньовенно;

- введення салуретиків:

- Фуросемід 1% 20-40мг внутрішньовенно.

V. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

5.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги

5.1.1. Наявність у лікаря та фельдшера з медицини невідкладних станів локального протоколу з надання ЕМД потерпілим із зупинкою кровообігу в наслідок утоплення або занурення у воду.

5.1.2. Наявність у керівника бригади ЕМД локального протоколу з надання ЕМД потерпілим із зупинкою кровообігу внаслідок утоплення або занурення у воду.

5.1.3. Відсоток лікарів та фельдшерів з медицини невідкладних станів, що проходили підготовку на короткотривалих курсах з проведення серцево-легеневої реанімації. 

5.1.4. Відсоток постраждалих із зупинкою кровообігу внаслідок утоплення або занурення у воду, яких госпіталізовано до ЗОЗ.

5.1.5. Відсоток постраждалих із зупинкою кровообігу внаслідок утоплення або занурення у воду, яких виписано зі стаціонару з задовільною неврологічною картиною.

VІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Наказ МОЗ України від 28.10.2002р. №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я», зареєстрований Міністерством юстиції України за №892/7180 від 12.11.2002р.
2. Наказ МОЗ України від 01.06.2009р. №370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», зареєстрований Міністерством юстиції України за №863/16879 від 14.09.2009р.
3. Наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
4. Наказ МОЗ України від 14.02.2012р. №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №661/20974 від 28.05.2012р.
5. Наказ МОЗ України від 17.11.2010р. №999 «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України», зареєстрований Міністерством юстиції України за №147/18885 від 03.02.2011р.
6. Наказ МОЗ України від 02.03.2011р. №127 «Про затвердження примірних табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення центральної районної (районної) та центральної міської (міської) лікарень».
7. Наказ МОЗ України від 31.10.2011р. №734 «Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів лікарні планового лікування».
8. Наказ МОЗ України від 31.10.2011р. №735 «Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів лікарні інтенсивного лікування».
9. Наказ МОЗ України від 28.09.2012р. №751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України».
10. Информационный бюллетень ВОЗ №347, Октябрь 2012 г.
11. Коротун В. Н., Витер В. И. Понятие "утопление" в судебной медицине // Проблемы экспертизы в медицине. 2008.  №30-2.  С.14-16.
12. Коротун В. Н., Наумова Н. А. Эпидемиология утоплений в пермском крае (1998 - 2007 г.г.) // Проблемы экспертизы в медицине. 2008.  №30-2.  С.16-18.
13. Національна доповідь МНС України «О стані техногенної безпеки в Україні у 2011році», http://www.mns.gov.ua/content/nasdopovid2011.html.
14. Національна доповідь МНС України «О стані техногенної безпеки в Україні у 2012році», http://www.mns.gov.ua/content/nasdopovid2012.html.
15. Berg R.A., Hemphill R., Abella B.S., Aufderheide T.P., Cave D.M., Hazinski MF, Lerner E.B., Rea T.D., Sayre M.R., Swor R.A. Part 5: adult basic life support: 2010 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care [published correction appears in Circulation. 2011;124:e402]. Circulation. 2010;122(suppl 3):S685–S705.
16. Field J.M., Hazinski M.F., Sayre M. et all Part 1: Executive Summary of 2010 AHA Guidelines for CPR and ECC. Circulation. In press.
17. Hazinski M.F., Nolan J.P., Billi J.E. et all Part 1: Executive Summary: 2010 International Consensus on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care Science With Treatment Recommendations. Circulation. In press.
18. Meaney P.A., Sutton R.M., Tsima B., Steenhoff A.P., Shilkofski N., Boulet J.R., Davis A., Kestler A.M., Church K.K., Niles D.E., Irving S.Y., Mazhani L., Nadkarni V.M.. Training hospital providers in basic CPR skills in Botswana: acquisition, retention and impact of novel training techniques. Resuscitation. 2012.
19. Neumar R.W., Otto C.W., Link M.S., Kronick S.L., Shuster M., Callaway C.W., Kudenchuk P.J., Ornato J.P., McNally B., Silvers S.M., Passman R.S., White R.D., Hess E.P., Tang W., Davis D., Sinz E., Morrison L.J. Part 8: adult advanced cardiovascular life support: 2010 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care [published correction appears in Circulation. 2011;123:e236]. Circulation. 2010;122(suppl 3):S729–S767.
20. Nolan J.P., Hazinski M.F., Billi J.E. et all Part 1: Executive Summary: 2010 International Consensus on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care Science With Treatment Recommendations. Resuscitation. In press.
21. Travers A.H., Rea T.D., Bobrow B.J., Edelson D.P., Berg R.A., Sayre M.R., Berg M.D., Chameides L., O’Connor R.E., Swor R.A. Part 4: CPR overview: 2010 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Circulation. 2010;122(suppl 3):S676–S684.
22. Маріе-Луїзе С. Келлестедт, Андерс Берглунд, Йоган Херліц, Єжи Лепперт, Матс Енлунд Вплив тренування при застосуванні відновлення діяльності серця і дихання (CPR) та використання при цьому автоматичного зовнішнього дефібрилятора (AED) на свідоме ставлення медичних працівників до проведення реанімації. Екстрена медицина: від науки до практики. 1/2012: 47-54.