Провідні кардіологи Європи заявляють, що раннє виявлення субклінічного захворювання передсердь може дати можливість запобігти як фібриляції передсердь (ФП), так і серцевій недостатності СН).
Субклінічне захворювання передсердь, яке ще не було чітко визначено дослідниками, але може бути ідентифіковане за допомогою візуалізації, біомаркерів або інших підходів, може бути «спільним підґрунтям» для СН, ФП та інсульту.
Серед кардіологів переважає думка, що зв'язок між ФП та СН є причинно-наслідковим та двонаправленним: ФП може викликати СН, СН може викликати ФП. Нова запропонована структура- це паралельні траєкторії, що активуються загальною основною міопатією, яка вражає міокард як передсердь, так і шлуночків. Хоча ця концепція не зовсім нова, докладніше вона описана в новому звіті дослідників.
Пропонована парадигма дає місце для пояснення того, чому багато пацієнтів погано реагують на сучасні методи лікування ФП.
На думку європейських кардіологів, «тісна конвергенція» СН та ФП у клінічних та епідеміологічних дослідженнях дозволяє змінити парадигму. Згідно з їхньою гіпотезою, замість послідовного зв'язку, в якому один стан викликає інший, зв'язок може включати патологічний стан передсердь.
У зв'язку з цим виявлення субклінічного ураження передсердь надає можливості для втручань, які можуть запобігти прогресуванню клінічного захворювання, включаючи ФП, інсульт та СН із збереженою/зниженою фракцією викиду.
Стресові фактори, такі як старіння, кардіометаболічні фактори ризику та генетична схильність, можуть запускати такі патогенні механізми, як запалення, ендотеліальна та мікроваскулярна дисфункція, фіброз, гіперкоагуляція та розтяг передсердь. Потім ці механізми можуть впливати на міокард передсердь та призводити до структурних, електричних та функціональних змін.
Далі субклінічне захворювання може прогресувати до явного клінічного захворювання, яке проявляється у вигляді ФП, СН та тромбоемболії.
Втручання для пацієнтів із субклінічним захворюванням можуть включати фізичні вправи, дієту та зміну способу життя, антитромботичну терапію або кардіопротекторні препарати. Існуючі методи лікування або нові препарати можуть бути протестовані у пацієнтів із субклінічним захворюванням передсердь.
Дослідники заявляють, що зниження тиску наповнення та ослаблення нейрогуморальної активації за допомогою інгібіторів РААС можуть бути одним із підходів до лікування. Нові ліки для лікування ожиріння чи діабету також можуть зіграти свою роль.
Вже існують методи виявлення субклінічного захворювання передсердь, що включають анатомічні, функціональні, гістологічні, електричні та біохімічні підходи.
Вчені стверджують, що насправді, захворювання передсердь можна діагностувати досить рано за допомогою доступних в даний час методів. Чого не вистачає, то це точного та загальноприйнятого визначення, а також конкретних діагностичних критеріїв і, насамперед, поінформованості лікарів.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org