Результати ще одного аналізу дослідження MASTER DAPT показали, що у пацієнтів з високим ризиком кровотечі, які перенесли черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), місячна подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ) була пов'язана з аналогічною частотою серйозних несприятливих кардіальних або церебральних подій, але з нижчим ризиком кровотечі, ніж триваліша. навіть у пацієнтів, які перенесли комплексне ЧКВ.

Основне дослідження MASTER DAPT, проведене у пацієнтів з високим ризиком кровотечі, що перенесли ЧКВ за допомогою біодеградованого полімерного стенту протягом 1 місяця ПАТТ не поступалося 2 місячній ПАТТ з погляду на основні небажані клінічні явища та сумарні клінічні явища, але 1 місяць ПАТТ був пов'язаний із зменшенням великих або клінічно значущих невеликих кровотеч.

Визначенням складного ЧКВ для даного дослідження був один із наступних критеріїв: лікування трьох судин, імплантація трьох або більше стентів, лікування трьох або більше уражень, біфуркація з двома імплантованими стентами, загальна довжина стента більше 60 мм або хронічна тотальна оклюзія як цільове ураження. Для аналізу чутливості також було додано два додаткові визначення: стентування лівого основного стовбура та стентування трансплантата.

З 4579 пацієнтів, які брали участь у загальному дослідженні MASTER DAPT, 1196 (26%) зазнали комплексного ЧКВ.

Вихідні ангіографічні та процедурні характеристики, стратифіковані за складністю ЧКВ, були добре збалансовані між двома антиагрегантними режимами.

За словами дослідників, хоча більшість (74%) пацієнтів, класифікованих як такі, що мають комплексне ЧКВ, мали лише один критерій, який можна було кваліфікувати як складний, значно менше було з двома або більше критеріями, що свідчить про те.

У випробуванні було три взаємно первинні кінцеві точки, які потрібно було протестувати в ієрархічному порядку:

• Чисті небажані клінічні явища: поєднання смерті від усіх причин, інфаркту міокарда (ІМ), інсульту та масивної кровотечі, що визначається як тип 3 або 5 за BARC;
• Серйозні небажані явища з боку серця та головного мозку: поєднання смерті від усіх причин, інфаркту міокарда та інсульту; і
• Велика або клінічно значуща незначна кровотеча: сукупність кровотеч 2, 3 та 5 типу BARC.

Для чистих несприятливих клінічних результатів відношення ризиків (ВР) склало 1,03 (95% ДІ, 0,69-1,52) для комплексної популяції ЧКВ та 0,90 (95% ДІ, 0,71-1,15) для некомплексної популяції ЧКВ з значенням Р взаємодії 0,60.

Для серйозних несприятливих кардіальних та церебральних подій ВР становило 1,24 (95% ДІ, 0,79–1,92) для комплексної популяції ЧКВ та 0,91 (95% ДІ, 0,69–1,21) для некомплексної популяції. ЧКВ із значенням P взаємодії 0.26.

Але група менш тривалої ПАТТ показала нижчу частоту великих, клінічно значимих невеликих кровотеч. У складних пацієнтів із ЧКВ ВР для цієї кінцевої точки склало 0,64 (95% ДІ, 0,42–0,98). А у некомплексних пацієнтів ВР склало 0,70 (0,55–0,89) за значенням Р взаємодії 0,72.

Дослідження мало деякі обмеження. До них відносяться відкритий дизайн, відсутність стратифікації за складністю ЧКВ та відсутність загальноприйнятого визначення складного ЧКВ.

Крім того ці результати не стосуються пацієнтів, які не отримували лікування стентами з біорозкладного полімеру, що виділяє сиролімус, і тип монотерапії після припинення подвійної антитромбоцитарної терапії залишається на розсуд лікаря.

Науковці стверджують, ці результати вплинуть на повсякденну роботу в рентгенопераційній, особливо у складних пацієнтів.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org