Результати нового дослідження показали, що у більшості хворих із встановленим атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням (АСССЗ) рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) був нижче 70 мг/дл, і менша кількість пацієнтів припинила лікування при одночасному призначенні езетимібу зі статинами в помірних дозах ніж при інтенсивній монотерапії статинами.
Хоча в даний час встановлено, що комбіновані препарати можуть досягати більшої ефективності з меншим ризиком, ніж монотерапія високими дозами, це дослідження є першим, що показало переваги стратегії лікування АСССЗ у рандомізованому дослідженні при тривалій терапієї.
Первинна кінцева точка - 3-річна комбінована серцево-судинна смерть, серйозні серцево-судинні події або нефатальний інсульт - спостерігалася приблизно у 9% пацієнтів у кожній групі, демонструючи не меншу ефективність.
У відкритому дослідженні, яке отримало назву RACING, 3780 пацієнтів з АСССЗ були рандомізовані для отримання розувастатину 10 мг помірної інтенсивності плюс 10 мг езетимібу або монотерапії розувастатином високої інтенсивності 20 мг. Середній вік учасників становив 64 роки, 75% із них були чоловіками.
Первинна кінцева точка виникла у 9,1% пацієнтів у групі комбінованої терапії та у 9,9% у групі високоінтенсивної монотерапії. Абсолютна різниця між групами склала -0,78% (90% ДІ, від -2,39 до 0,83).
У групі комбінованої терапії рівень холестерину ЛПНЩ менше 70 мг/дл був досягнутий у 73% пацієнтів через 1 рік, у 75% через 2 роки та у 72% через 3 роки. Навпаки, у групі монотерапії нижчі рівні спостерігалися у 55% через 1 рік, 60% через 2 роки та 58% через 3 роки.
Крім того, апостеріорний аналіз показав рівень ЛПНЩ менше 55 мг/дл через один, два і три роки у 42%, 45% і 42% пацієнтів у групі комбінованої терапії порівняно з 25%, 29% та 25% у групі високоінтенсивної монотерапії статинами.
88 пацієнтів (4,8%) при комбінованій терапії припинили прийом препарату або отримали зниження дози порівняно із 150 пацієнтами (8,2%) при монотерапії.
Частота міонекрозу була однаковою у групах комбінованої терапії та високоінтенсивних статинів (11 проти 13), тоді як міалгія найчастіше зустрічалась у групі високоінтенсивного лікування (29 проти 17).
Науковці вважають, що отримані результати можуть бути широко застосовані.
Спеціалісти стверджують, що це дослідження підтверджує важливі принципи лікування та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань, а саме те, що зниження ЛПНЩ та пов'язане з цим зниження ризику можуть бути досягнуті різними способами.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org