Американський коледж кардіологів (ACC) випустив узгоджені експертами клінічні рекомендації з оцінки та лікування дорослих із основними серцево-судинними наслідками COVID-19.

Документ містить рекомендації щодо оцінки та лікування COVID-асоційованого міокардиту та довготривалого COVID-19, а також надає поради щодо відновлення фізичних навантажень після інфікування COVID-19 у спортсменів.

Автори рекомендацій відзначають, що COVID-19 може бути пов’язаний з різними відхиленнями в кардіологічних дослідженнях і широким спектром серцево-судинних ускладнень. У деяких пацієнтів такі серцеві симптоми, як біль у грудях, задишка, стомлюваність і серцебиття, зберігаються протягом місяців після початкового захворювання, і ознаки ураження міокарда також спостерігалися як у симптомних, так і безсимптомних осіб, а також після отримання мРНК-вакцини COVID-19.

У рекомендаціях йдеться, що міокардит був визнаний рідкісним, але серйозним ускладненням інфекції SARS-CoV-2, а також вакцинації мРНК COVID-19.

Міокардит визначається наявністю: 1) серцевих симптомів, таких як біль у грудях, задишка, серцебиття або синкопе; 2) підвищеного серцевого тропоніну; і 3) аномальних змін на  ЕКГ, Ехо-КГ, МРТ серця та/або гістопатологічних результатів біопсії.

Документ містить такі рекомендації щодо міокардиту, спричиненого COVID-19:

• Якщо є  підозра на ураження серця при COVID-19, первинне тестування має включати ЕКГ, вимірювання серцевого тропоніну та Ехо-КГ. Консультація кардіолога рекомендована тим, у кого підвищений рівень серцевого тропоніну та/або присутні ехокардіографічні відхилення. Гемодинамічно стабільним пацієнтам з підозрою на міокардит рекомендовано МРТ серця.

• Пацієнтам з визначеним міокардитом рекомендується госпіталізація, в ідеалі в центр серцевої недостатності. Пацієнти з фульмінантним міокардитом повинні проходити лікування в центрах, які мають досвід ведення пацієнтів з серцевою недостатністю, механічною підтримкою кровообігу та інших передових методів лікування.

• Пацієнти з міокардитом та пневмонією COVID-19 (з постійною потребою в додатковому кисні) повинні отримувати кортикостероїди. Пацієнтам з підозрою на ураження перикарда доцільним є призначення НПЗП, колхіцину та/або преднізолону. Внутрішньовенне введення кортикостероїдів може бути розглянуто у пацієнтів з підозрою або підтвердженим міокардитом COVID-19 з порушенням гемодинаміки або MIS-A (мультисистемний запальний синдром у дорослих). Емпіричне застосування кортикостероїдів також може бути розглянуто у тих, у кого біопсія має ознаки тяжких інфільтратів міокарда або фульмінантного міокардиту, збалансованих щодо ризику інфекції.

• При необхідності треба розпочати та продовжувати лікування серцевої недостатності з рекомендаціями після виписки.

У документі зазначається, що міокардит після вакцинації мРНК COVID-19 зустрічається рідко, причому найвищі показники спостерігаються у молодих чоловіків після другої дози вакцини. Загалом, вакциноасоційований міокардит слід діагностувати, класифікувати та лікувати аналогічно міокардиту після інфекції SARS-CoV-2.

Довготривалий COVID

У документі довготривалий COVID називають підгострим наслідком інфекції SARS-CoV-2 (PASC), і повідомляється, що цим станом страждають до 10–30% інфікованих осіб. Він визначається сукупністю нових, повторювальних або постійних проблем зі здоров’ям, які виникли у людей через 4 або більше тижнів після зараження COVID-19.

Хоча люди з цим захворюванням можуть відчувати різноманітні симптоми, симптоми, які привертають підвищену увагу до серцево-судинної системи, включають тахікардію, непереносимість фізичних навантажень, біль у грудях і задишку.

Автори пропонують два терміни, щоб краще зрозуміти потенційну етіологію тих, у кого є серцево-судинні симптоми:

1. PASC-CVD, або PASC-серцево-судинна хвороба, відноситься до широкої групи серцево-судинних захворювань (включаючи міокардит), які проявляються щонайменше через 4 тижні після зараження COVID-19.

2. PASC-CVS, або PASC-серцево-судинний синдром, включає широкий спектр серцево-судинних симптомів без об'єктивних ознак серцево-судинних захворювань після стандартної діагностики.

Документ містить наступні рекомендації щодо ведення пацієнтів з  PASC-CVD та PASC-CVS.

• Для пацієнтів із серцево-судинними симптомами та підозрою на PASC початкове тестування включає базові лабораторні дослідження, включаючи серцевий тропонін, ЕКГ, ехокардіограму, амбулаторний моніторинг ритму, візуалізація грудної клітини та/або тести легеневої функції.

• Консультація кардіолога рекомендована пацієнтам із PASC, у яких є відхилення від нормальних результатів серцевих тестів, відомі серцево-судинні захворювання з новими симптомами або їх погіршенням, задокументовані серцеві ускладнення під час інфекції SARS CoV-2 та/або стійкі серцево-легеневі симптоми, які не мають інших пояснень.

• Бета-блокатори, недигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів, івабрадин, флудрокортизон та мідодрин також можна використовувати емпірично.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org