Дослідження, проведене Брістольським університетом, показало, що механічні серцеві клапани забезпечують кращу довгострокову виживаність, ніж біологічні клапани, у пацієнтів віком 50-70 років. Ці результати ставлять під сумнів чинні клінічні настанови, які часто надають перевагу біологічним клапанам у цій віковій групі.
Дослідники зазначили, що механічні серцеві клапани зазвичай рекомендують пацієнтам молодше 50 років, тоді як біологічні клапани радять використовувати у пацієнтів старше 65-70 років. Для пацієнтів проміжного віку вибір клапана залишається на розсуд хірурга та самого пацієнта.
Протягом останніх двох десятиліть зросло використання біологічних клапанів замість механічних. Хоча короткострокові результати для обох типів клапанів подібні, довгострокові наслідки обговорюються.
В новому дослідженні проаналізували дані 1708 пацієнтів (61% чоловіків) із середнім віком 63 роки. З них 1191 (69,7%) отримали біологічний клапан. Короткострокові показники виживаності були подібними, але через 13 років після операції пацієнти з механічними клапанами мали значно кращі показники виживаності, ніж ті, хто отримав біологічні клапани. Науковці дійшли висновку, що це дослідження підкреслює необхідність критичної переоцінки стратегій вибору протезів у цій віковій групі.
Отримані результати узгоджуються з нещодавнім американським дослідженням, яке показало, що механічні аортальні клапани були пов’язані з кращою виживаністю протягом 12 років у пацієнтів віком до 60 років порівняно з біопротезами.
Спеціалісти пояснюють зниження використання механічних клапанів зростаючою доступністю транскатетерної імплантації аортального клапана (TAVI) та занепокоєнням пацієнтів щодо необхідності довічного прийому варфарину, ці фактори сприяли занепаду механічного протезування клапанів.
Дослідники наголошують, що вибір між механічним і біологічним протезом має бути орієнтованим на пацієнта та багатофакторним, враховуючи його характеристики та вподобання.
Механічні клапани рекомендують у разі відсутності протипоказань до довготривалої антикоагулянтної терапії, а також у пацієнтів із високим ризиком швидкого руйнування біопротеза.
Біопротезам віддають перевагу, якщо антикоагулянтна терапія неможлива через проблеми з прихильністю до лікування або через високий ризик кровотеч. Також біопротез обирають у пацієнтів із коротшою очікуваною тривалістю життя, ніж прогнозована довговічність біологічного клапана. Крім того, біопротез рекомендують у випадках, коли необхідне повторне протезування після тромбозу механічного клапана, незважаючи на хороший контроль антикоагуляції.
Отримані дані нового дослідження, що підтверджують кращу довгострокову виживаність пацієнтів із механічними клапанами, вказують на необхідність перегляду сучасної тенденції на користь біологічних клапанів у цій віковій групі, зазначають науковці.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org