Результати нового дослідження показали, що для пацієнтів з гіпотиреозом лікування великою кількістю медикаментів може привести до збільшення ризику фібриляції передсердь.

Підвищення рівня вільного тироксину (Т4), навіть в межах верхньої границі нормальних еталонних діапазонів, було пов'язано з підвищеним ризиком фібриляції передсердь.

Дослідники  оцінили дані 174 914 пацієнтів, які не отримували замісної терапії  для тиреоїдиту.

Пацієнти мали середній вік 63,8 року, а 65% з них - жінки. Дослідження тривало всередньому 6,3 року (± 4,4 року).

Серед досліджуваних, 7,4% мали рівні вільного T4 нижче нормального діапазону (0.75-1.50 нг/дл), 88,4% мали Т4 в нормальному діапазоні, і 4,2% мали рівні Т4 вище нормального діапазону.

Пацієнти з нормальним рівнем вільного Т4 були додатково розділені на чотири підгрупи залежно від значень Т4:  (0,75-0,90 нг/дл [нормальний 1], 0,91-1,01 нг / дл [нормальний 2], 1, 02-1,14 нг/дл [нормальний 3] і 1,15-1,50 нг/дл [нормальний 4]).

Після коригування відносний ризик поширення фібриляції передсердь був на 40% вище у пацієнтів  з підвищеним вільним T4 в порівнянні з пацієнтами з нижчими рівнями, і це призвело до збільшення на 16% випадків фібриляції передсердь при тривалому спостереженні.

І, що важливо, зростання градієнту поширеності фібриляції передсердь спостерігалося в групах нормального рівня Т4. Більше випадків ФП спостерігалася в нормальних 2, 3 і 4 групах в порівнянні з найнижчою нормальною 1 групою (всі P <.001).

Подібних результатів не спостерігалося між групами в межах іншого гормону щитовидної залози, вільного трийодтироніну (Т3).

Науковці говорять, що отримані дані свідчать про те, що оптимальний нормальний рівень вільного Т4 слід переглянути і перевизначити.

 Спеціалісти стверджують, що необхідні додаткові дослідження, щоб визначити, чи можуть бути застосовані ці результати також до пацієнтів, які отримують лікування гормонами щитовидної залози.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org