Три або більше тижнів пероральної антикоагуляції (ОАК) іноді не підходять для усунення будь-яких потенційних емболічних тромбів лівого передсердя (ЛП) перед такими процедурами, як кардіоверсія або катетерна абляція у пацієнтів з фібриляцією передсердь (ФП). Такі OAК-резистентні тромби ЛП не поширені, але й не настільки рідкісні, щоб їх можна було ігнорувати, демонструють результати нового метааналізу.

Дослідники припускають, що предиктори утворення тромбів ЛП, які зберігаються, незважаючи на ОАК, потенційно можуть визначати вибіркове використання черезстравохідної ехокардіографії (ЧСЕхо-КГ) замість більш рутинних правил використання або відмови від ЧСЕхо-КГ для виключення тромбу перед процедурами контролю ритму.

Їх поширеність становила близько 2,7% серед більш ніж 14 000 пацієнтів, які отримували що найменше 3 тижні OAК з антагоністами вітаміну K (АВК) або прямими пероральними антикоагулянтами (НОАК) до проходження ЧСЕхо-КГ.

Але ОАК-резистентні тромби ЛП зустрічалися в два-чотири рази частіше у пацієнтів з певними ознаками, ніж без них, включаючи ФП, відмінну від пароксизмальної, і більш високі бали за шкалою стратифікації ризику інсульту CHADS2 і CHA2DS2-VASc.

Керівні принципи не схиляють до проведення ЧСЕхо-КГ перед кардіоверсією у пацієнтів, які приймали ОАК не менше 3 тижнів, зазначають дослідники, а правила використання ЧСЕхо-КГ перед абляцією ФП сильно розрізняються незалежно від статусу антикоагуляції.

Поточне дослідження припускає, що 3 тижні ОАК недостатньо для значного числа пацієнтів, які можуть піддатися тромбоемболічному ризику, якщо ЧСЕхо-КГ не буде виконано перед процедурами контролю ритму.

І навпаки, багато пацієнтів, у яких малоймовірна наявність тромбів ЛП, в будь-якому випадку проходять ЧСЕхо-КГ.

За словами науковців, поточне дослідження вказує на потенційні інструменти стратифікації ризику, які лікарі можуть використовувати для проведення більш вибіркового скринінгу для проведення ЧСЕхо-КГ.

Метааналіз охоплював 10 проспективних і 25 ретроспективних досліджень за участю 14 653 пацієнтів, в яких повідомлялося про наявність тромбу ЛП у пацієнтів з ФП або тріпотінням передсердь (ТП), які перенесли ЧСЕхо-КГ після як мінімум 3 тижнів терапії АВК або НОАК.  

Середня поширеність тромбу ЛП при ЧСЕхо-КГ склала 2,73% (95% ДІ 1,95% - 3,80%). У звіті говориться, що результати не зазнали значних змін в окремих аналізах чутливості, включаючи одне, обмежене дослідженнями з низьким ризиком систематичної помилки, і інші, що виключають пацієнтів з клапанною ФП, перерваною ОАК, гепариновим містком або субтерапевтичною антикоагулянтною терапією, відповідно.

Пацієнти, які отримували АВК і НОАК, показали однакову поширеність тромбів в ЛП, в середньому 2,80% і 3,12% відповідно (P = 0,674). Поширеність була значно вище у пацієнтів:

• з непароксизмальною, ніж з пароксизмальною ФП/ТП (4,81% проти 1,03%; P <0,001)

• з кардіоверсією, а не абляцією (5,55% проти 1,65; P <0,001)

• з оцінкою CHA2DS2-VASc як мінімум 3, ніж з оцінкою 2 або менше (6,31% проти 1,06%; P <0,001).

Обмеження дослідження, полягає в тому, що у всіх пацієнтів були клінічні показання для проведення ЧСЕхо-КГ, що могло бути помилкою відбору. Коли при ЧСЕхо-КГ був виявлений тромб, клінічна оцінка призвела до відкладення процедури, таким чином запобігалася потенційна тромбоемболія.

Дослідники зазначають, що ґрунтуючись на цьому новому аналізі існуючих даних, використання візуалізації ЧСЕхо-КГ у пацієнтів з антикоагулянтами з урахуванням ризику може дозволити подальше поліпшення безпечного проведення втручань з контролю ритму у пацієнтів з ФП/ТП.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org