Результати нового дослідження передбачують, що догоспітальне вимірювання біомаркера -копептину може дозволити швидше виключити інфаркт міокарда (ІМ) у пацієнтів із болем у грудях.
Рандомізоване контрольоване дослідження AROMI є найбільшим на сьогоднішній день, в якому порівнювали ранню стратегію виключення ІМ із нинішніми стандартами лікування.
Науковці зазначають, що оскільки копептин є маркером гострого ендогенного стресу, нормальні рівні можуть також дозволити виключити інші небезпечні для життя стани.
За словами дослідників, біомаркер копептин виявився багатообіцяючим при ранньому виключенні гострого інфаркту міокарда, оскільки він вивільняється рано та у значних кількостях, досягаючи піку приблизно через 2 години після появи симптомів.
Завдяки такому ранньому вивільненню оптимальний час для вимірювання копептину - якомога раніше, переважно до прибуття пацієнта до лікарні. Натомість, тропонін слід вимірювати пізніше, після прибуття до лікарні.
Метою дослідження AROMI було оцінити безпеку та ефективність прискореної стратегії виключення з використанням двох маркерів, догоспітального визначення копептину та високочутливого тропоніну T визначеного при госпідалізації.
Аналіз включав 4772 пацієнти з підозрою на ІМ, які були доставлені до трьох різних лікарень. Їх випадково розподілили 1: 1 або у групу швидкої діагностики, комбінуючи копептин, виміряний у крові на догоспітальному етапі, і високочутливий тропонін Т, виміряний після прибуття в лікарню, або відповідно до існуючого стандарту лікування, 0/3-годинної стратегії ESC, де високочутливий тропонін Т вимірюється після прибуття, а потім через 3 години.
Первинним результатом ефективності була тривалість перебування у стаціонарі у пацієнтів, виписаних після виключення ГІМ, а кінцевою точкою безпеки була 30-денна частота серйозних несприятливих серцевих подій.
Результати показали, що незалежно від діагностичного підходу майже половина (47%) пацієнтів в обох групах було виписано протягом 12 годин.
Однак загальні результати показали скорочення тривалості перебування приблизно на 1 годину у групі, де використовували стратегію діагностики з двома маркерами. Тривалість перебування склала 7,8 години у групі стандартної допомоги та 6,9 години у групі вимірювання з двома маркерами (P<0,001).
Дослідження також показало, що підхід із двома маркерами безпечний і не поступається стандартному підходу з врахуванням 30-денної частоти основних несприятливих серцевих подій. Частота таких подій склала 14,7% у групі з двома маркерами та 15,6% у стандартній групі.
Спеціалісти стверджують, що ці випробування дійсно важливі, щоб допомогти зрозуміти суть справжнього впливу прискореної діагностики на лікування та забезпечення безпеки для пацієнтів.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org