Результати нового дослідження показали зв’язок 52 білків з гемодинамікою аортального клапана (АК) і ризиком госпіталізації, пов’язаної з АК. Аналіз проводився на основі дослідження білків плазми, візуалізації серця та спостереження за серцево-судинними подіями пацієнтів. За словами дослідників, два з цих біомаркерів мали особливо стійкі зв’язки.
Аналіз включав 11 430 учасників (середній вік 60 років, 46% чоловіків і 21% темношкірих) із дослідження ризику атеросклерозу в громадах (ARIC), і 4899 учасників (середній вік 76 років, 43% чоловіків і 18% чорношкірих).
Дослідники отримали доступ до кодів виписки з лікарні, щоб ідентифікувати AК події; проведели детальне фенотипування серця; оцінювали зміни AК-пікові швидкості (AVmax), площі АК та безрозмірного індексу (DI); і проаналізували понад 4800 білків плазми.
За допомогою менделівської рандомізації (MR) визначили білки з потенційними причино-наслідковими ефектами для аортального стенозу (AС), які слід досліджувати за пріоритетами як потенційні мішені для запобігання АС або уповільнення його прогресування.
За середній період спостереження 22 роки 912 учасників були госпіталізовані з AК діагнозом або втручанням на клапані.
Науковці ідентифікували 52 циркулюючі білки, пов’язані як з AК-гемодинамікою, так і з тяжкістю АС за даними ехокардіографії (AVmax і DI) і з випадковою госпіталізацією, пов’язаною з AК.
З 52 білків-кандидатів шість були значною мірою асоційовані з помірним або важким АС, один з яких був матриксною металопротеїназою (MMP12); більш високі рівні MMP12 були тісно пов’язані з випадками AК госпіталізації, гіршою гемодинамікою АК, більшим збільшенням AVmax протягом 6 років у пізньому віці, більшим ступенем AК кальцифікації у пізньому віці та більшою експресією в кальцинованій, ніж у нормальній або фіброзній AК тканині.
Іншим маркером-кандидатом був білок 1, пов'язаний з фактором некрозу пухлини C1q комплементу (C1QTNF1), який був мав відношення до гемодинаміки АК та ризику виникнення АК-подій. MR-аналіз виявив послідовний потенційний причинний вплив C1QTNF1 як на аортальний стеноз, так і більш високу AVmax.
Аналіз також підтвердив прогностичну значущість фактора диференціювання зростання 15 для АС і виявив, що вищі рівні циркулюючого лептину пов'язані з менш гемодинамічним АС та меншим ризиком госпіталізації з приводу патології АК.
При аналізі зовнішньої реплікації ступінь зв'язку 52 білків з розвитком середньоважкого або важкого АС в цілому був аналогічним таким для випадків госпіталізації, пов'язаної з АК.
Науковці зазначають, що ці результати підкреслюють потенціал MMP12 як нового циркулюючого біомаркера ризику аортального стенозу і C1QTNF1 як нової мішені для запобігання прогресу кальцифікуючого захворювання аортального клапана.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org