Ключовою проблемою громадського здоров’я в Україні та світі є негативна тенденція зростання тягаря хронічних неінфекційних захворювань, що спричиняє масштабні втрати охорони здоров’я суспільства та окремих людей, а також негативно позначається на перспективах розвитку економіки, оскільки призводить до передчасної смертності та втрати працездатності.

Спікери Форуму, провідні світові та українські вчені та експерти в сфері громадського здоров’я, представили останні дослідження з оцінки факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ), тенденцій і актуальних викликів в епідеміології НІЗ. Окремий блок був присвячений політиці harm reduction (зменшення шкоди) та міжнародній практиці її впровадження як win-win стратегії громадського здоров’я. Головна цінність цієї стратегії полягаєв тому, що вона приваблива для представників груп ризику (на відміну від медикаментозної терапії або психологічної допомоги), а бізнес готовий йти назустріч і зменшувати рівень шкідливості своїх продуктів.

Під час обговорення були виділені основні складові реалізації даної політики та чинники, що впливають на її впровадження в Україні.

На форумі розглянули напрямки політики зменшення шкоди, які включають превентивні заходи щодо різних аспектів способу життя людини – від харчування до шкідливих звичок.На основі оцінки міжнародного досвіду та досліджень українських учених, були визначені стратегічні кроки з трансформації системи превентивної медицини та впровадження політики зменшення шкоди як доповнення до існуючих заходів. Реалізація цих кроків допоможе істотно скоротити ризики розвитку НІЗ, знизити рівень смертності і поліпшити громадське здоров’я на популяційному рівні. Це, в свою чергу, дозволить уникнути додаткових витрат на охорону здоров’я і втрат від зниження продуктивності населення.

За результатами Форуму здоров’я :

• Встановлено основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань, визначено шляхи доповнення національної стратегії здоров’я населення за рахунок таких профілактичних заходів, а також необхідність впровадження цифрової системи охорони здоров’я;

• Визначено основні підходи у плануванні заходів масової профілактики, зокрема дуже обережне використання фолієвої кислоти у масовому виробництві продуктів харчування, оскільки вона має як позитивний, так і негативний вплив на організм, в залежності від кожного конкретного випадку.

• Обґрунтовано необхідність впровадження стратегії для посилення заходів санітарно-просвітницької роботи в початкових та середніх навчальних закладах;

• Оновлено рекомендації з приводу консультування пацієнтів з тютюновою залежністю (відмови від тютюнокуріння) та тактику регулювання бездимної продукції;

• Розроблено профілактичні заходи щодо НІЗ серед школярів шляхом підвищення рухової активності;

• Встановлено, що молодь добре обізнана про фактори ризику НІЗ, проте не сприймає їх серйозно, і не уникає в повсякденному житті;

• Визначеноосновні поведінкові мотиви серед людей, що мають шкідливі звички та хронічні НІЗ;

• Представлено основні фактори ризику при хронічних респіраторних захворюваннях, а також шляхи їх мінімізації;

• Здійснено оцінку нікотинових виробів нового покоління стосовно їх ролі в скороченні тютюнокуріння, а також представлено досвід Франції - доповідь Жака Ле Узека, Британський Центр контролю за тютюном, Університет Ноттінгема, Великобританія.

• Окреслено основні принципи зменшення шкоди від куріння та суперечливіпитання щодоелектронних сигарет.

• Представлено історії успіху використання альтернативних джерел нікотину в країнах Скандинавії та Ісландії.

• Досягнуто консенсусу, що альтернативні замінники звичайних сигарет обов’язково мають регулюватися, а інформація щодо цих продуктів спрямовуватися на аудиторію тих курців, які не можуть або не хочуть кидати куріння ні самостійно, ні за допомоги медикаментозної та психологічної допомоги.

• Зазначена нагальна потреба в організації контролю за якістю та вмістом нових нікотинових продуктів, забезпечення їх доступності для курців (зокрема, цінова перевага над звичайними сигаретами), та недоступності для некурців та неповнолітніх.

Затверджена Урядом Концепція розвитку системи громадського здоров’я визначає, що наразі залучення інноваційних технологій до діагностики та превентивного контролю над НІЗ, формування та реалізація превентивних заходів у сфері громадського здоров’я, залучення лікарів першої ланки до діалогу с пацієнтом, здебільшого, є лише формальним.Розгалужена мережа науково-дослідних інститутів та аналітично-дослідних установ у галузях епідеміології, інфектології, гігієни праці, охорони навколишнього природного середовища тощо у структурі МОЗ та Національної академії медичних наук не сприяє розвитку системи громадського здоров’я. Медична наука не інтегрована до світового наукового простору, не використовує сучасні методи аналізу та моделювання ситуації, що призвело до формування політики у сфері громадського здоров’я майже без урахування сучасних наукових розробок.

Експерти зійшлися на думці, що для успішної реалізації політики зменшення шкоди в Україні необхідно сформувати державне регулювання, що буде мотивувати виробників знижувати шкідливість в своїх продуктах, а споживачів надавати перевагу менш шкідливим альтернативам таздоровому способу життя.

Форум пройшов за підтримки та участі: Асоціації кардіологів України, ДУ ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України, ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України”, ДУ “Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л.І. Медведя”, ГО “Всеукраїнська асоціація громадського здоров’я”, ГО “Всеукраїнський респіраторний клуб”, ГО “Всеукраїнська асоціація превентивної кардіології та реабілітації”, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org

Ключовою проблемою громадського здоров’я в Україні та світі є негативна тенденція зростання тягаря хронічних неінфекційних захворювань, що спричиняє масштабні втрати охорони здоров’я суспільства та окремих людей, а також негативно позначається на перспективах розвитку економіки, оскільки призводить до передчасної смертності та втрати працездатності.

Спікери Форуму, провідні світові та українські вчені та експерти в сфері громадського здоров’я, представили останні дослідження з оцінки факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ), тенденцій і актуальних викликів в епідеміології НІЗ. Окремий блок був присвячений політиці harm reduction (зменшення шкоди) та міжнародній практиці її впровадження як win-win стратегії громадського здоров’я. Головна цінність цієї стратегії полягаєв тому, що вона приваблива для представників груп ризику (на відміну від медикаментозної терапії або психологічної допомоги), а бізнес готовий йти назустріч і зменшувати рівень шкідливості своїх продуктів.

Під час обговорення були виділені основні складові реалізації даної політики та чинники, що впливають на її впровадження в Україні.

На форумі розглянулинапрямки політики зменшення шкоди, які включають превентивні заходи щодо різних аспектів способу життя людини – від харчування до шкідливих звичок.На основі оцінки міжнародного досвіду та досліджень українських учених, були визначені стратегічні кроки з трансформації системи превентивної медицини та впровадження політики зменшення шкоди як доповнення до існуючих заходів. Реалізація цих кроків допоможе істотно скоротити ризики розвитку НІЗ, знизити рівень смертності і поліпшити громадське здоров’я на популяційному рівні. Це, в свою чергу, дозволить уникнути додаткових витрат на охорону здоров’я і втрат від зниження продуктивності населення.

За результатами Форуму здоров’я :

• Встановлено основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань, визначено шляхи доповнення національної стратегії здоров’я населення за рахунок таких профілактичних заходів, а також необхідність впровадження цифрової системи охорони здоров’я;

• Визначено основні підходи у плануванні заходів масової профілактики, зокрема дуже обережне використання фолієвої кислоти у масовому виробництві продуктів харчування, оскільки вона має як позитивний, так і негативний вплив на організм, в залежності від кожного конкретного випадку.

• Обґрунтовано необхідність впровадження стратегії для посилення заходів санітарно-просвітницької роботи в початкових та середніх навчальних закладах;

• Оновлено рекомендації з приводу консультування пацієнтів з тютюновою залежністю (відмови від тютюнокуріння) та тактику регулювання бездимної продукції;

• Розроблено профілактичні заходи щодо НІЗ серед школярів шляхом підвищення рухової активності;

• Встановлено, що молодь добре обізнана про фактори ризику НІЗ, проте не сприймає їх серйозно, і не уникає в повсякденному житті;

• Визначеноосновні поведінкові мотиви серед людей, що мають шкідливі звички та хронічні НІЗ;

• Представлено основні фактори ризику при хронічних респіраторних захворюваннях, а також шляхи їх мінімізації;

• Здійснено оцінку нікотинових виробів нового покоління стосовно їх ролі в скороченні тютюнокуріння, а також представлено досвід Франції - доповідь Жака Ле Узека, Британський Центр контролю за тютюном, Університет Ноттінгема, Великобританія.

• Окреслено основні принципи зменшення шкоди від куріння та суперечливіпитання щодоелектронних сигарет.

• Представлено історії успіху використання альтернативних джерел нікотину в країнах Скандинавії та Ісландії.

• Досягнуто консенсусу, що альтернативні замінники звичайних сигарет обов’язково мають регулюватися, а інформація щодо цих продуктів спрямовуватися на аудиторію тих курців, які не можуть або не хочуть кидати куріння ні самостійно, ні за допомоги медикаментозної та психологічної допомоги.

• Зазначена нагальна потреба в організації контролю за якістю та вмістом нових нікотинових продуктів, забезпечення їх доступності для курців (зокрема, цінова перевага над звичайними сигаретами), та недоступності для некурців та неповнолітніх.

Затверджена Урядом Концепція розвитку системи громадського здоров’я визначає, що наразі залучення інноваційних технологій до діагностики та превентивного контролю над НІЗ, формування та реалізація превентивних заходів у сфері громадського здоров’я, залучення лікарів першої ланки до діалогу с пацієнтом, здебільшого, є лише формальним.Розгалужена мережа науково-дослідних інститутів та аналітично-дослідних установ у галузях епідеміології, інфектології, гігієни праці, охорони навколишнього природного середовища тощо у структурі МОЗ та Національної академії медичних наук не сприяє розвитку системи громадського здоров’я. Медична наука не інтегрована до світового наукового простору, не використовує сучасні методи аналізу та моделювання ситуації, що призвело до формування політики у сфері громадського здоров’я майже без урахування сучасних наукових розробок.

Експерти зійшлися на думці, що для успішної реалізації політики зменшення шкоди в Україні необхідно сформувати державне регулювання, що буде мотивувати виробників знижувати шкідливість в своїх продуктах, а споживачів надавати перевагу менш шкідливим альтернативам таздоровому способу життя.

Форум пройшов за підтримки та участі: Асоціації кардіологів України, ДУ ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України, ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України”, ДУ “Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л.І. Медведя”, ГО “Всеукраїнська асоціація громадського здоров’я”, ГО “Всеукраїнський респіраторний клуб”, ГО “Всеукраїнська асоціація превентивної кардіології та реабілітації”, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webmedfamily.org