СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

         Метою циклу ТУ «Сучасні аспекти психосоматики в кардіології»   (очно-заочний з елементами дистанційного навчання) є поглиблене вивчення та удосконалення знань з окремих найбільш актуальних напрямків сучасної клінічної кардіології, присвячених веденню хворих з супутньою патологією (психосоматичні стани), а також ознайомлення з останніми світовими досягненнями в галузі діагностики та лікування хворих з сочетаною (кардіологічною та серцево-судинною) патологією.

            Програма збудована за принципом створення окремих блоків з основних розділів: 1) можливості діагностики психосоматичної патології у хворих на серцево-судинні захворювання, 2) Прояви психосоматичних розладів у пацієнтів що страждають  на неускладнену ішемічну хворобу серця (ІХС), та ІХС ускладнену серцевою недостатністю, методи корекції, 3) психосоматичних розладів у пацієнтів що страждають  на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет, діагностика, тактика ведення., 4) розлади у хворих на гострий інфаркт міокарда.  Особливості ведення пацієнтів до та після реваскуляризації, 5) розлади у хворих на гіпертонічну хворобу, діагностика, тактика ведення, 6) розлади у хворих на НЦД, діагностика, тактика ведення,  7) розлади у хворих із порушенням ритму серця, діагностика, тактика ведення, 8) Психосоматичні розлади у хворих із некоронарогенними захворюваннями, діагностика, тактика ведення.

            Програма розрахована для викладачів ВМНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти.

            Для виконання даної програми в процесі навчання передбачено такі види занять: лекції, різні види семінарів.

Список літератури, наведений у кінці програми, містить сучасну вітчизняну та зарубіжну літературу за спеціальністю.

Навчання проводиться в аудиторіях та кабінетах кафедри, клінічних відділеннях та лабораторіях ННЦ "НДІ кардіології імені академіка М.Д.Стражеска".

Для визначення рівня знань слухачів після проведення циклу передбачено провести залік.

По закінченню циклу слухачі отримають посвідчення встановленого зразка.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ЦИКЛУ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ «СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПСИХОСОМАТИКИ В КАРДІОЛОГІЇ»  (ОЧНО-ЗАОЧНИЙ З ЕЛЕМЕНТАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ )

Тривалість навчання:   1 тиждень  (39 годин)

Мета циклу: поглиблене вивчення та удосконалення знань з сучасного ведення хворого кардіологічного профілю з психосоматичною патологією, ознайомити з останніми світовими досягненнями в галузі сучасних методів діагностики та тактики ведення таких хворих

Контингент: викладачі ВМНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти.

Примітка: * - заняття за умов дистанційного навчання

Лекції у дистанційному режимі – 12

Семінари у дистанційному режимі – 22

Навчання передбачає:

• Опанування сучасними системами пошуку в інтернеті
• Отримання та зберігання офіційної інформації веб-сайтів
• Спілкування в он-лайн режимі, оф-лайн режимі, чат
• Користування електронною поштою та відеозв'язок
• Персоналізація даних

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ЦИКЛУ ТУ «СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПСИХОСОМАТИКИ В КАРДІОЛОГІЇ»  (ОЧНО-ЗАОЧНИЙ З ЕЛЕМЕНТАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ)

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

ЦИКЛУ ТУ «СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПСИХОСОМАТИКИ В КАРДІОЛОГІЇ»  (ОЧНО-ЗАОЧНИЙ З ЕЛЕМЕНТАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ )

1. Клінічні ознаки депресивного епізоду.
2. Трьохчасна модель депресії в загальносоматичній сіті.
3. Дистрес-синдром и його наслідки.
4. Взаємозв'язок  депресивних та тривожних розладів із серцево-судинною патологією.
5. Вплив  депресії на перебіг неускладненої ІХС, клінічні прояви, діагностичні тести, прогноз, шляхи корекції,
6. Вплив  депресії на перебіг  ІХС ускладненої серцевою недостатністю,  клінічні прояви, діагностичні тести,прогноз, шляхи корекції.
7. Прояви психосоматичних розладів у пацієнтів що страждають  на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет, діагностика, тактика ведення
8. Психосоматичні розлади у хворих на гострий інфаркт міокарда, клінічні прояви, діагностичні тести,прогноз, шляхи корекції.
9. Вплив передопераційного та післяопераційного стресу (АКШ, стентування ) на прогноз  ІХС. Особливості ведення пацієнтів до та після реваскуляризації.
10.   Психосоматичні розлади у хворих на гіпертонічну хворобу: клінічні прояви, діагностичні тести, прогноз, шляхи корекції.
11.  Психосоматичні розлади у хворих на НЦД: клінічні прояви, діагностичні тести, прогноз, шляхи корекції.
12.  Зв'язок психосоматичних розладів з порушенням ритму серця.
13. Верифікація психосоматичного стану при порушенні ритму серця.
14. Ведення кардіального хворого з психосоматичним станом з порушенням ритму серця, прогноз.
15. Зв'язок некоронарогенних захворювань з психосоматичними розладами.
16. Верифікація психосоматичного стану у хворих на некоронарогенні захворювання.
17. Ведення хворого  з некоронарогенними захворюваннями та психосоматичними розладами, прогноз.

Література

1. Бурлаков А.В., Бочарова М.В.Психические расстройства в предоперационном периоде аортокоронарного шунтирования // Психиатрия и психотерапия.. – Т. 5. - N 6. – 2003. – С.12-15.
2. Гойда Н. Г., Жданова Н. П., Напрєєнко О. К., Домбровська В. В. Психіатрична допомога в Україні у 2001 році та перспективи її розвитку // Український вісник психоневрології. — 2002. — Т. 10, вип. 2. — С. 9–12.
3. Дмитриева Т.Б. (ред.) Клиническая психиатрия. Пер. с англ. доп. H.I. Kaplan, B.J. Sadock Pocket handbook of clinical psychiatry, Williams & Wilkins, Baltimore. ГЭОТАР, Москва, 1998. - 512с.
4. Иванов С.В., Сыркин Л.А., Самушия М.А. Расстройства личности в послеоперационном периоде аорто-коронарного шунтирования. - Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова.- №12.- 2004.- С12-16.
5. Добжанский Т. Вопросы внутренней патологии у психически больных. М.: Медицина, 1973.
6. Дробижев М.Ю. Нозогении (психогенные реакции) у больных соматической патологией: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. М., 2000.
7. Дробижев М.Ю.Лечение депрессий в общесоматической сети //Психиатрия и психотерапия. -Т. 5. - N 5. – 2003. – С. 8-12.
8. Иванов С.В.Психические расстройства, связанные с хирургическими вмешательствами на открытом сердце //Психиатрия и психофармакотерапия.-Т.7.- N 3.-2005.- С. 4-8.
9. Погосова Г.В., Зайцев В.П., Айвазян Т.А. Влияние операции аортокоронарного шунтирования на качество жизни больных. Материалы IV Российской конференции по реабилитации и вторичной профилактике. М., 2001
10. Н.А.Корнетов, Е.В.Лебедева. Депрессивные расстройства у пациентов, перенесших инфаркт миокарда. //Психиатрия и психотерапия.-Том 5.-№5. – 2003. – С.10-15.
11. Кутько І. І., Напреєнко О. К., Козидубова В. М. Афективні розлади // Психіатрія / Під ред. О. К. Напреєнка. — Київ: Здоров’я, 2001. — С. 353–372.
12. Лебедев Б.А., Крылов В.И., Незнанов Н.Г. Особенности формирования внутренней картины болезни у больных эндогенными психозами. Журн. невропатол. и психиатр. 1991;5:56–58
13. Мосолов С. Н., Калинин В. В. Некоторые закономерности формирования, коморбидность и фармакотерапия тревожно-фобических расстройств // Тревога и обсессии / Под ред. А. Б. Смулевича. — М., 1998. — С. 217–228.
14. Марута Н. А., Мороз В. В. Невротические депрессии (клиника, патогенез, диагностика и лечение). — Харьков: Арис, 2002. — 144 с.
15. Михайлов Б. В. Проблема депрессий в общесоматической практике // Международный медицинский журнал. — 2003. — Т. 9, № 3. — С. 22–27.
16. Подкорытов В. С. Проблема депрессий в общесоматической практике // Архів психіатрії. — 2003. — Т. 9, № 1. — С. 69–71.
17. Самушия М.А.,  Вечеринина К.О. Патохарактерологические нарушения в отдаленном послеоперационном периоде аортокоронарного шунтирования (клиника и терапия) // Психиатрия и психофармакотерапия – Т. 7. – N4. – 2005. – С.14-18.
18. Смулевич А.Б Депрессии в общей медицине. Медицинское информационное агентство. М., 2001.
19. Anda R. , Williamson D. Jones D, et al Depressed affect, hopelessness, and the risk of ischemic heart disease in a cohort of US adults Epidemiology 1993,4:285-294
20. Aromaa A, Raitasalo R, Reunanen A, et al. Depression and cardiovascular diseases. Acta Psychiatr Scand I994:377{suppl):77-82
21. Barefoot .JC, Schroll M. Symptoms of depression, acute myocardial infarc­tion, and total mortality in a community sample. Circulation 1996:93:1976-1980
22. Barefoot JC. Helms MJ. Mark DB. et al. Depression and long-term mortality risk in patients with coronary artery disease. Am J Cardiol 1996:93:1976-1980
23. Berkman LF. Leo-Summers L, Horwitz  RI: Emotional support and survival after myocardial infarction: a prospective, population- based study of the elderly. Arch Intern Med 1992; 117:1003-1009
24. Buselli FF, Stuart EM Influence of psychosocial factors and biopsychosocial interaction on outcomes after myocardial infarction. J Cardiovase Nurs 1999:13:60-72
25. Carney R, Rich MW, Freedland K, et al. Major depressive disorder predicts cardiac events in patients with coronary heart disease. Psychosom Med 1988,50:627-633
26. Carney RM Freedland K,Sheline Yl. et al  Depression and coronary head disease a review for cardiologists. Clin Cardiol 1997:20:196-200
27. Carney RM, Freedland KE. Jaffe AS. Insomnia and depression prior to myocardial infarction. Psychosom Mod 1990:52:603-609
28. Carney RM, Rich MW, te Velde A. el al. Major depressive disorder in coro­nary artery disease Am J Cardiol 1987:60:1273-1275
29. Carney RM. Rich MW, Freedland KE, el al. Major depressive disorder pre­dicts cardiac events in patients with coronary artery disease. Psychosom Med 1988:50:627-633
30. Denollet J, Sys SU, Stroobant N, et al. Personality as independent predictor of long-term mortality in patients with coronary heart disease. Lancet 1996:347:417-421
31. Dickens CM. McGowan I.,Percival C. et al: Lack of a close con­fidant, but not depression, predicts further cardiac events after myocardial infarction. Heart 2004: 90:518-522
32. Dickens Ch., McGowan L., Percival C. Association Between Depression Episode Before First Myocardial Infarction and Worse Cardiac Failure Following Infarction// Psychosamatics 46:6, November-December. -  2005 – P.523-528.
33. Enger C, Weatherby L, Welin C, Lappas G, Wilhelmsen L: Independent importance of psyehosocial factors for prognosis after myocardial infarction. J Intern Med 2000; 247:629-639
34. ENRICHD Investigators: Enhancing Recovery in Coronary Heart Disease (ENRICHD) study intervention: rationale and design. Psychosom Med 2001; 63:747-755
35. Everson SA. Goldberg DE. Kaplan GA. Hopelessness and risk of mortality and incidence of myocardial infarction and cancer Psychosom Med 1996;58:113-121
36. Ford DE, Mead LA, Chang PP, el al. Depression is a risk factor for coro­nary artery disease in men: the precursors study. Arch Intern Med 1998.158:1422--1426
37. Frasure-Smilh N. Lesperance F.Talajic M:Depression following myocardial infarction: impact on 6-month survival. JAMA 1993; 270:1813-1825
38. Frasure-Smith N, Lesperance F Juneau M, et al. Gender, depression, and one-year prognosis after myocardial infarction. Psychosom Med 1999;61:26-37
39. Frasure-Smith N. Lesperanee F. Talajic M. Depression and 18-month prog­nosis after myocardial infarction. Circulation 1995:91:999-1005
40. Gorkin L. Schron EB. Brooks MM. Wiklund I, Kellen J. Verier J. Schoenberger JA. Pawitan Y, Morris M. Shumaker S: Psychosocial predictors of mortality in the Cardiac Arrhythmia Suppression Trial-1 (CAST-1). Ant J Cardiol 1993; 71:263-267
41. Grossman A.H. Death, depression and heart disease in late life. CNS disorders in primary care.1997 ;1;3;5-7.
42. Hemingway H. Marmot M: Evidence based cardiology: psychosocial factors in the aetiology and prognosis of coronary heart disease: systematic review of prospective cohort studies. BMJ.1999; 318:1460-1467
43. Irvine J, Basinski A. Baker B, et al: Depression and risk of sudden cardiac dealh after acute myocardial infarction: testing for the con­founding effects of fatigue. Psychosom Med 1999; 61:729-737
44. Jiang W, Babyak M, Krantz DS. et al. Mental stress induced myocardial ischemia and cardiac events JAMA 1996:21:51 -56
45. Kannel WB, Kannel C. Paffenbarger RS Jr, et al. Heart rate and cardiovas­ cular mortality: the Framingham Study. Am Heart J 1987; 113:1489- 1494
46. Katon W, Sullivan MD. Depression and chronic medical illness. J Clin Psy­chiatry I999;51(6, suppl):3 11
47. Katona С., Livingston G. Comorbid depression in older people. (Lundbeck, DepRelief™ — Relieve Depression through Education) Martin Dunitz Ltd, London, 1997: 81 p.
48. Kasper S., Lepine J.P., Mendlewicz J., Montgomery S.A., Rush A.J. Efficacy, safety, and indications fortricyclic and newer antidepressants. Depression, 2: 1995: P.127—137.
49. Kawachi I, Colditz GA, Ascherio A. et al. Prospective study of phobic anxiety and risk of coronary heart disease in men. Circulation 1994:89:1992-1997
50. Kawachi I, Sparrow D. Vokonas PS. et al Decreased heart rate variability in men with phobic anxiety (data from (he normative aging study) Am J Cardiol 1995:75:882-885
51. Kennedy GJ, Hofer MA, Cohen D, el al. Significance of depression and cognitive impairment in patients undergoing programed stimulation of car­diac arhythmias. Psychosom Med 1987;49:410-421
52. Krittayaphong R, Cascio WE. Eight KC. et al. Heart rate variability in pa­ tients with coronary artery disease: differences in patients with higher and lower depression scores. Psychosom Med 1997,59:231- 235
53. Krantz DS, Kop WJ. Santiago HT, et al. Mental stress as a trigger of myo­cardial ischemia and infarction. Cardiol Clin 1996:14:217-287
54. Kubansky L, Kawachi I, Weiss ST, et al. Anxiety and coronary heart dis­ease: a synthesis of epidemiologica!, psychological, and experimental evi­dence. Am Behav Med I998;20: 47-58
55. Ladwig KH. Kieser M. Konig .J, et al Affective disorders and survival after acute myocardial infarction: results from the post-infarction late potential study. EurHeart J 199!;12:959-964
56. Lane D, Carroll D, Ring C, et al: Mortality and quality of life 12 months after inyocardial infarction: effects of depression and anxi­ety. Psychosom Med 2001: 63:221-230
57. Ladwig, KH. Roll G, Breithardt G, el al. Post-infarction depression and in­ complete recovery 6 months alter acute myocardial infarction. Lancet 1994;343:20-23
58. Lesperance F, Frasure-Smith N. Talajic M: Major depression before and after myocardial infarction: its nature and consequences. Psychosom Med 1996: 58:99-110
59. Lloyd GG, Cawley RH: Psychiatric morbidity after myocardial infarction. QJM 1982; 201:33-42
60. McCreadie R. Diet, smoking and cardiovascular risk in people with schizophrenia. Brit Journ of Psychiatry. 2003;113:534–53.
61. Mendes de Leon CF: Depression and social support in recovery from myocardial infarction: confounding and confusion. Psycho­som Med 1999: 61:738-739
62. Musselman DL, Evans DL. Nemeroff CB et al. The relationship of depression to cardiovascular disease. Arch Gen Psychiatry 1998:55:580-592
63. Penninx BW, Guralnik JM. Mendes de Leon CF. et al. Cardiovascular events and mortality in newly and chronically depressed persons  70 years of age. Am J Cardiol 1998:81 988-994
64. Pratt LA. Ford DE. Crum RM, et al Depression, psychotropic medication, and risk of myocardial infarction, prospective data from the Baltimore ECA follow-up Circulation 1996;94:3123-3129
65. Roose SP, Spatz E Treating depression in patients with ischemic heart dis­ease: which agents are best to use and avoid?Drug Saf 1999:20:459-464 \
66. Sheps D.S. Sheffield D.  Depression Anxiety, and the Cardiovascular System: The Cardiologist’s Perspective.  .  – J. Clin Psychiatry. –2001 – 62– (suppl 8). – P.12-16.
67. Sheps DS, McMahon RP, Light KC, et al. 1ow hot pain threshold predicts shorter time to exercise induced angina: results from the Psychophysiological Investigations of Myocardial Ischemia (PIMI )study. J Am Coll Cardiol 1999,33:1855-1862
68. Shores MM, Pascualy M, Veith RC. Major depression and heart disease: treatment trials. Semin Clin Neuropsychiatry 1998;3: 87 101
69. Scheifler S.J, Macari-Himson MM. Coy le DA, et al The nature and course of depression following myocardial infarction Arch Intern Med 1989,249:1785-1789
70. Schwarz B, Schoherberger R. Rieder A, et al: Factors delaying treatment of acute myocardial infarction. Eur Heart J 1994; 15: 1595-1598
71. Sesso HD. Kawachi I, Vokonas PS, et al Depression and the risk of coro­nary heart disease in the Normative Aning Study Am J Cardiol 1998:82851-856
72. Simon GK. VonKorff M Piccinelli M. et al. An international study of the relation between somatic symptoms and depression. N Engl .J Med 1999;341: 1329-1335
73. Straus SM, Bleumink GS, Dieleman JP, van der Lei J, Jong GW, Sturkenboom MC,    Stricker BN. Antipsychotics and the risk of sudden cardiac death. Arch Intern Med. 2004 Jun 28;164(12):1293–7.
74. Wassertheil-Smoller S, Applegate WB. Berge K, et al. Change in depres­sion  as  a   precursor  of cardiovascular events.  Arch   Intern   Med 1996;156:553-561
75. Williams RB. Barefoot JC. Califf RM, et al: Prognostic importance of social and economic resources among medically treated patients and angiographically documented coronary artery disease. JAMA1992; 267;520-524
76. World Health Organization: Monitoring of cardiovascular disease and risk factor trends: experiences from the World Health Organization/MONICA project. Ann Med 1994; 26:61-65
77. Wulsin LR, Singal BM: Do depressive symptoms increase the risk for the onset of coronary disease? A systematic quantitative re­view. Psychosom Med 2003: 65:201 210.
78. the first pan-European study DEPRES (Depression Research in European Society). IntClin Psychopharrnacol 1997;12.19- 29
79. Wassertheil-Smoller S, Applegate WB. Berge K, et al. Change in depres­sion as a precursor of cardiovascular events: SHEP Cooperative Research Group (Systolic Hypertension in the Elderly). Arch Intern Med 1996; 156: 553-561
80. World Health Report. 2001. WHO. — Geneva, 2001. — 178 p.
81. L.Klymenko, O.Klymenko, M.Dolzhenko Psychovegetative disorders as predictor of stress-induced myocardial ischemia. Poster’s guide of European Meeting on Hypertension and Cardiovascular Protection.-London.-April 26-29, 2012-P. 8/284