Результати невеликого однорічного дослідження показали, що у пацієнтів, які страждають на #ожиріння, ризик масивних кровотеч, що потребують госпіталізації у порівнянні з пацієнтами без ожиріння на 84% вищий.
Більш того, ризик масивних кровотеч поступово зростає в залежності від ступеня ожиріння.
Отримані дані свідчать про те, що показник індексу маси тіла (#ІМТ) може бути предиктором кровотеч у пацієнтів, які приймають #варфарин. За словами дослідників, подальші дослідження мають відповісти на питання стосовно механізму зростання ризику при наявності ожиріння, і чи простежується дане зростання ризику при застосуванні нових пероральних антикоагулянтів.
Як відомо, варфарин широко застосовується у пацієнтів з ожирінням (як і без нього) з метою профілактики церебро-васкулярних подій при фібриляції передсердь, лікуванні тромбозу глибоких вен гомілок і тромбоемболії легеневої артерії, а також для зниження ризику формування тромбів після протезування клапанів серця. Однак, оптимальні режими дозування у пацієнтів, що страждають ожирінням, неясні, хоча відомо, що підбір дози для досягнення цільових рівнів міжнародного нормалізаційного співвідношення (#INR) у пацієнтів з ожирінням займає більше часу, а підтримувальні дози варфарину є більшими.
Автори проаналізували дані 863 пацієнтів, що приймали варфарин в період з березня 2013 по квітень 2014 року. Середній вік пацієнтів склав 71 рік, 46.5% були жіночої статі.
Близько 60% пацієнтів мали нормальну (ІМТ – 18.5-24.99 – 21%) чи надлишкову масу тіла (ІМТ 25-29.9 – 38%). У решти пацієнтів відмічалось ожиріння першого ступеня (ІМТ 30-34.99 – 21%), другого (ІМТ 35-39.99 – 9%) чи третього ступеня (ІМТ>40; 11.3%).
У більшості пацієнтів (60.6%) відмічалось 4 і більше балів за шкалою CHA2DS2-VASс, приблизно у третини – 3 бали, а у решти – менша кількість балів. Трохи більше чверті пацієнтів (28%) страждали на серцеву недостатність, у 29.6% пацієнтів відмічався цукровий діабет; три чверті пацієнтів мали артеріальну гіпертензію.
Пацієнти приймали варфарин з різних причин: 18.3% - з приводу неклапанної фібриляції передсердь; 11.3% пацієнтів мали механічний клапан серця; у 26.8% відмічався тромбоз глибоких вен гомілок; нарешті, у 14% - ТЕЛА.
Впродовж одного року дослідження у 71 пацієнта (8.2%) виникла кровотеча. З цих пацієнтів у 38 (4.4%) була масивна кровотеча, що потребувала госпіталізації: шлунково-кишкові кровотечі будь-якої локалізації з або без трансфузії, а також ретроперитонеальні чи внутрішньочерепні кровотечі приводили до відміни прийому варфарину. У решти 33 пацієнтів були немасивні кровотечі: носові кровотечі, гематурія, вагінальні чи шкірні кровотечі. В аналізі враховувались лише індексні кровотечі.
Моноваріаційний аналіз виявив, що ризик кровотеч зростає зі зростанням ступеня ожиріння
Ризик масивних кровотеч у пацієнтів з ожирінням в порівнянні з пацієнтами без ожиріння
Ступінь ожиріння
|
ІМТ
|
HR (95% ДI)
|
P
|
I
|
30–34.99
|
1.30 (0.75–2.5)
|
0.39
|
II
|
35–39.99
|
1.85 (0.7–4.6)
|
0.19
|
III
|
> 40
|
1.93 (0.9–4.2)
|
0.09
|
Після корекції результати на численні фактори – вік старше 65 років, етнічну приналежність, стать, статус паління, вживання алкоголю, наявність застійної серцевої недостатності, подвійну антитромбоцитарну терапію (аспірин і клопідогрель) і рівень альбуміну плазми – виявилось, що наявність ожиріння (ІМТ більше 30) асоційоване з достовірним підвищенням ризику масивних кровотеч (ВР 1.84, 95% ДІ 1.33-2.15; P<0.001).
#кровотечі, #warfarin, #obesity, #bleeding
Літературні посилання знаходяться в редакції www. WebCardio.org