Незважаючи на поширений факт про те, що артеріальна гіпертензія (АГ)  пов'язана з цереброваскулярними порушеннями, взаємозв'язок між артеріальним тиском (АТ) і церебральним кровотоком до кінця не вивчений. Невідомо, який рівень артеріального тиску оптимальний для адекватної перфузії головного мозку. Більш того, є обмежена кількість даних про те, як АТ впливає на перфузію гіпокампу, структуру, що приймає участь в консолідації пам'яті та в механізмах формування емоцій.

У новому дослідженні науковці вивчали як зміни АТ впливають на перфузію головного мозку. Дослідники провели перехресне (n = 445) і поздовжнє (n = 185) дослідження дорослих і літніх людей без клінічно виражених ознак деменції або інсульту, які пройшли клінічне обстеження і оцінку перфузії мозку (вік 69,2 ± 7,5 років, 62% жінки, 45 % АГ). Лінійні моделі використовувалися для перевірки відношення вихідного АТ до кровотоку і для вивчення того, як зміни АТ впливають на зміни перфузії. У всій групі АГ систолічний АТ (САТ) негативно впливав на кортикальний (β = -0,13, P = 0,005) і гіпокампальний кровотік (β = -0,12, P = 0,01). Цей негативний зв'язок був також очевидний у пацієнтів без АГ. У групі осіб з АГ перфузія гіпокампу була найвищою при  середньому САТ близько 125 мм рт. ст. (β = -1,55, Р = 0,03). У пацієнтів з гіпертонічною хворобою перфузія збільшувалася з підвищенням САТ при низькому вихідному САТ, але також збільшувалася при зниженні САТ при високому базовому САТ.

Результати дослідження показали, що перфузія кори головного мозку і гіпокампу зменшувалася зі збільшенням САТ по всьому спектру АТ. Проте, при АГ є вікно середнього рівня САТ, при якому перфузія максимальна.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org