Дослідження Treat Stroke to Target (TST) продемонструвало, що у пацієнтів з інсультом на фоні атеросклеротичного стенозу судин цільовий рівень холестерину ЛПНЩ нижче 70 мг/дл не спричиняв значного збільшення ризику внутрішньочерепного крововиливу (ВЧК) порівняно з цільовим рівнем холестерину ЛПНЩ 100 мг/дл. Крім того, предикторами ВЧК були неконтрольована артеріальна гіпертензія та антикоагулянтна терапія, але не досягнутий рівень холестерину ЛПНЩ.

Дослідники повідомили про те, що існує занепокоєння з приводу ризику ВЧК при низьких рівнях ЛПНЩ, що здебільшого пов'язано з більш ранніми обсерваційними дослідженнями. А дослідження застосування статинів для вторинної профілактики інсульту показали 1,7-кратне відносне збільшення ВЧК, порівняно з плацебо.

Одне з цих досліджень – SPARCL – показало загальну перевагу аторвастатину над плацебо у пацієнтів з інсультом, але невелике збільшення ВЧК. У багатопараметричному аналізі даних SPARCL предикторами ВЧК були неконтрольована артеріальна гіпертензія та попередня ВЧК на момент включення до дослідження. Хоча низький рівень ЛПНЩ був незалежним фактором ВЧК, використання аторвастатину незалежно асоціювалося з ВЧК.

Для отримання додаткової інформації про взаємозв'язок між рівнями ЛПНЩ та ризиком ВЧК у пацієнтів з інсультом було проведено дослідження Treat Stroke to Target.

В цьому аналізі 2860 пацієнтів з ішемічним інсультом (протягом попередніх 3 місяців) або транзиторною ішемічною атакою (протягом попередніх 15 днів) та ознаками цереброваскулярного або коронарного атеросклерозу були рандомізовані до групи цільового рівня холестерину ЛПНЩ менше 70 мг/дл або 100 мг/дл, використовуючи статин або езетимиб. Основні результати показали, що пацієнти у групі з нижчим цільовим рівнем ЛПНЩ мали значно знижений ризик серйозних серцево-судинних подій порівняно з групою з більш високим цільовим рівнем ЛПНЩ.

Поточний аналіз фокусується на ризику ВЧК у двох групах. Результати показують, що інцидент ВЧК стався у 31 пацієнта протягом середнього періоду спостереження 3 роки.

Було 18 випадків ВЧК у групі з низьким цільовим рівнем ЛПНЩ (3,21 на 1000 пацієнто-років) та 13 у групі з більш високим цільовим рівнем ЛПНЩ (2,32 на 1000 пацієнто-років), що дає відношення ризиків (ВР) 1 ,38 (95% ДІ, 0,68–2,82).

Хоча базових предикторів ВЧК не було, неконтрольована артеріальна гіпертензія (ВР 2,51) та прийом антикоагулянтів (ВР 2,36) під час дослідження були вагомими факторами.

Науковці зазначають, що  так як ризик ВЧК значно не збільшувався за більш низьких рівнів ЛПНЩ, отже можна порадити знизити рівень ЛПНЩ нижче 70 мг/дл у пацієнтів, які перенесли інсульт, не турбуючись про кровотечу, але за суворого контролю артеріального тиску та контролю антикоагулянтної терапії.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org