У пацієнтів з гіпертонією, але без встановленого серцево-судинного захворювання, прогностичні фактори раптової серцевої смерті (РСС) залишаються невизначеними.

У новому дослідження науковці спостерігали, в середньому протягом 10,3 років, за когортою  з 3242 пацієнтів з артеріальною гіпертензією, що не приймали гіпотензивні препарати,  без ознак коронарних або цереброваскулярних захворювань. Всі пацієнти пройшли повне клінічне обстеження, яке включало ЕКГ і 24-годинний амбулаторний моніторинг артеріального тиску (ДМАТ). Середній вік пацієнтів становив 50,0 років, 45% становили жінки та 6,1% мали цукровий діабет 2 типу. Середній офісний АТ становив 154/96 мм рт. ст., а середній АТ за ДМАТ - 136/86 мм рт. Поширеність гіпертрофії лівого шлуночка при ЕКГ склала 13,9%. Під час спостереження РСС зустрічався у 33 пацієнтів зі швидкістю 0,10 на 100 пацієнтів-років (95% ДІ, 0,07-0,14). Частота ВСС становила 0,07 і 0,30 на 100 пацієнтів-років відповідно в групі пацієнтів без  і з гіпертрофією лівого шлуночка на  ЕКГ (р <0,01). При використанні багатофактерної моделі Кокса отримали наступні результати: гіпертрофія лівого шлуночка майже потроїла ризик РСС (скоригований коефіцієнт ризику 2,99; 95% ДІ 1,47-6,09; P = 0,002) після поправки на вік P <0,0001), стать (P = 0,019), цукровий діабет (P <0,0001) і ДМАТ (P = 0,036). На кожні 10 мм рт.ст. збільшення АТ за даними ДМАТ зризик розвитку РСС збільшувався на 35%.

Дослідники стверджують, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без встановленого серцево-судинного захворювання, вік, цукровий діабет, гіпертрофія лівого шлуночка і ДМАТ є незалежними прогностичними маркерами для РСС в довгостроковій перспективі.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org