За даними нового дослідження виявилось, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) асоційований з порушенням розтяжності коронарних артерій і підвищеним ризиком основних негативних кардіальних подій (МАСЕ).

За словами дослідників #ПТСР був незалежно асоційований з порушенням розтяжності коронарних артерій, відображеному в показнику індексу коронарної розтяжності, а також наявністю #атеросклероз’у; ПТСР був предиктором #МАСЕ, не залежним від віку, статі чи інших звичайних факторів ризику. Порушення розтяжності коронарних артерій також було незалежно асоційоване з важкістю симптомів ПТСР.

В попередніх дослідженнях було встановлено взаємозв’язок між ПТСР і серцево-судинними захворюваннями, включаючи інфаркт міокарду, однак остаточного зв’язку між ПТСР і атеросклерозом встановлено не було.

Так, в нещодавньому повідомленні вказувалось, що ПТСР асоційований з підвищенням рівня коронарного кальцію. У порівнянні  з учасниками без ПТСР, наявність ПТСР була асоційована з підвищеним ризиком смерті при однакових рівнях індексу коронарного кальцію.

Відмічається, що ендотелій-залежна мікросудинна дисфункція є раннім оборотним процесом при ішемічній хворобі серця і асоційована з більш неблагоприємними наслідками.

Порушення розтяжності коронарних артерій є ендотелій-залежним процесом і асоційоване з формуванням атеросклеротичної бляшки і серцево-судинною смертністю.

В поточному дослідженні автори аналізували взаємозв’язок між порушенням розтяжності коронарних артерій, яке оцінювали за даними КТ-ангіографії, і ПТСР, а також – комбінацію порушення розтяжності коронарних артерій і ПТСР у взаємозв’язку з основними негативними кардіальними подіями.

В дослідженні взяли участь 246 учасників (середній вік 63 роки; 12% жінок) з наявністю ПТСР (n=50) або без нього (n=196). Всім учасникам проводилась КТ-ангіографія і оцінка індексу розтяжності коронарних артерій, а також – оцінка психологічного статусу з метою визначення наявності ПТСР.

Індекс розтяжності в передній міжшлуночковій гілці лівої коронарної артерії визначався за формулою: (ранньодіастолічна площа поперечного перерізу – середньодіастолічна площа поперечного перерізу) ÷ (середньодіастолічна площа поперечного перерізу х центральний пульсовий тиск) х 1000.

Первинною кінцевою точкою дослідження був інфаркт міокарду чи серцево-судинна смерть. Період спостереження склав в середньому 50 місяців.

Було виявлено, що наявність ПТСР була асоційована з достовірно меншим індексом розтяжності коронарних артерій у порівнянні з відсутністю посттравматичного стресового розладу (3.4 ± 1.4 у порівнянні з 4.8 ± 1.5; P = 0.01). Даний ефект був більш вираженим у жінок, ніж у чоловіків (Р=0.0001).

Індекс розтяжності був обернено асоційований з важкістю ішемічної хвороби серця, при чому більш важка ІХС спостерігалась у пацієнтів з ПТСР.

Після корекції на фактори ризику відносний ризик МАСЕ у пацієнтів з ПТСР був на 56% вищий, ніж у пацієнтів без ПТСР (Р=0.001).

Також, відносний ризик МАСЕ був на 95% вище при зниженні показника індекса розтяжності коронарних артерій на кожне стандартне відхилення (Р=0.001).

Після корекції результатів регресійного аналізу на вік, стать, загальноприйняті фактори ризику і наявність ІХС за даними КТ-ангіографії, відносний ризик МАСЕ при наявності ПТСР зростав на 234% при зниженні індексу розтяжності коронарних артерій на кожне стандартне відхилення у порівнянні з пацієнтами без ПТСР (Р=0.001).

Також було визначено, що виживаність без серцево-судинних подій склала 98% у пацієнтів без ПТСР і нормальними показниками індексу розтяжності; 86.2% у пацієнтів без ПТСР і наявністю порушень розтяжності артерій; 89.5% при наявності ПТСР на фоні нормальних показників розтяжності коронарних артерій; 67.5% у пацієнтів з ПТСР і зниженим індексом розтяжності коронарних артерій (Р=0.001).

Автори вважають за необхідне проведення додаткових досліджень з метою вивчення підходів до ранньої діагностики посттравматичних тресових розладів і пов’язаного з ними коронарного атеросклерозу, а також методів профілактики МАСЕ.

#PTSD, #atherosclerosis

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org