Згідно з результатами нового дослідження, звичайні параметри електрокардіограми, що автоматично підраховуються при проведенні стандартної #ЕКГ, є незалежними маркерами ризику серцево-судинної смертності і дозволяють передбачити фатальні події у пацієнтів з хронічним захворюванням нирок (#ХЗН).

Так, в аналіз увійшли дані 3587 учасників. Було виявлено, що значення інтервалу PR тривалістю 200 мс і довше асоційована з підвищенням ризику серцево-судинної смерті на 62% у порівнянні з наявністю PR, меншого за 200 мс (ВР 1.62; 95% ДІ 1.19-2.19).

Тривалість комплексу QRS від 100 до 119 мс була асоційована з підвищенням ризику серцево-судинної смерті на 64% (ВР 1.64; 95% ДІ 1.20-2.25), в той час як розширення QRS до 120 мс і більше підвищувало ризик серцево-судинної смерті на 74% у порівнянні з наявністю QRS менше 100 мс (ВР 1.75; 95% ДІ 1.17-2.62).

Скоригований QT (QTc) тривалістю 450 мс і більше у чоловіків та 460 мс і довше у жінок підвищував ризик серцево-судинної смерті на 72% (ВР 1.72; 95% ДІ 1.19-2.49) у порівнянні з #QTc менше 450 мс для чоловіків і 460 мс – для жінок.

При частоті серцевих скорочень в межах 60-90 ударів на хвилину ризик серцево-судинної смертності зростав на 21% (ВР 1.21; 95% ДІ 0.89-1.63), а при ЧСС 90 і більше ударів на хвилину – більше ніж в два рази (ВР 2.35; 95% ДІ 1.03-5.33) при порівнянні з ЧСС менше 60.

За словами дослідників, зростання #ЧСС було незалежно асоційоване з усіма трьома фатальними наслідками (серцево-судинна смерть, смерть-від-всіх-причин, не-серцево-судинна смерть); також, ЧСС була єдиним незалежним маркером не-серцево-судинної смерті.

З іншого боку, ЕКГ показники наявності і важкості гіпертрофії лівого шлуночку не були асоційовані з жодним фатальним наслідком.

На початку дослідження приблизно у третини учасників не було анамнезу серцево-судинного захворювання.

У 15% учасників відмічався інтервал PR на рівні 200 мс і більше, у 30% тривалість комплексу QRS складала 100 мс і довше, а у 8% - показник QTc склав 450 мс і більше для чоловіків і 460 мс і більше для жінок. У 9% учасників відмічалась гіпертрофія лівого шлуночку.

Приблизно у третини хвори ЧСС склала 60 ударів на хвилину і менше, в той час як ЧСС в межах від 60 до 90 ударів на хвилину була зафіксована у переважної більшості учасників; лише у 3% учасників ЧСС складала 90 і більше.

Впродовж періоду спостереження протягом 7.5 років в групі учасників було зафіксовано 750 випадків смерті.

Серед перших 497 смертей 256 склали серцево-судинні (1.1% на рік) і 241 – не-серцево-судинні смерті (1.0% на рік).

В підгрупі 2492 учасників без анамнезу ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності чи інсульту було виявлено 242 випадки розвитку серцевої недостатності (СН) і 136 випадків інфаркту міокарду (ІМ).

В цій групі дослідники встановили наявність помірної асоціації між інтервалами ЕКГ і розвитком #СН і #ІМ.

Наприклад, при порівнянні з учасниками, у яких тривалість QRS склала менше 100 мс, у учасників з тривалістю QRS від 100 до 119 мс після мултіваріативного аналізу було виявлено зростання ризику виникнення СН і ІМ на 60%.

Подовження QTc було асоційоване лише з розвитком серцевої недостатності.

#ECG, #electrocardiogram, #CKD, #AMI, #HF

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org