Результати нового дослідження показали, що ризик раптової серцевої смерті (РСС) неухильно зростає разом з навантаженням кальцієм на коронарні артерії (ККА), незалежно від більш звичайних факторів ризику, у пацієнтів з низьким або середнім ризиком.
Ці висновки, засновані на великому когортному дослідженні, підтверджують аргументи щодо початкової візуалізації ККА для тестування у пацієнтів, які мають переважно субклінічні атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (ASCVD).
Науковці зазначають, що сканування ККА еволюціонує у скринінговий тест первинної профілактики не тільки для початку терапії статинами, але й тепер як метод стратифікації ризику раптової зупинки серця.
Оцінка ККА в межах від 100 до 399 у переважно безсимптомній когорті підвищила ризик розвитку ССЗ у середньому протягом 10,6 років у 2,8 рази порівняно з 0. Ризик зріс у чотири рази з ККА в межах від 400 до 999, і майже в п’ять разів з балами вище 1000.
Асоціація ризику не залежала від віку та статі, а також від діабету, куріння, гіпертонії, дисліпідемії та сімейного анамнезу серцевих захворювань.
У дослідженні прийняли участь 66 636 пацієнтів із первинною профілактикою, що не мали встановленої ІХС на момент включення в дослідженні з 1991 по 2010 рік у чотирьох великих американських центрах. Дослідники відзначають, що пацієнти були направлені на візуалізацію ККА через наявність принаймні одного фактору ризику ASCVD, такого як дисліпідемія, сімейний анамнез передчасних захворювань серця, гіпертонія або діабет.
Науковці спостерігали 211 подій ССЗ із частотою близько 0,3% за медіану 10,6 років. Коригований ступінчастий високий ризик (SHR) для події ІХС постійно зростав із оцінками ККА (P для тенденції < 0,001). Значення SHR, порівняно з ККА 0, були:
• 1,3 (95% ДІ, 0,7 - 2,4) для оцінки ККА від 1 до 99
• 2,8 (95% ДІ, 1,6 - 5,0) для оцінки ККА від 100 до 399
• 4,0 (95% ДІ, 2,2 - 7,3) для ККА від 400 до 999
• 4,9 (95% ДІ, 2,6 - 9,9) для показника ККА вище 1000.
Дослідники звертають увагу, що оцінка ККА, починаючи з приблизно 100 сильніше пов’язана з раптовою зупинкою серця, ніж більш знайомі предиктори ризику РСС, такі як подовжений інтервал QT (QTc) з корекцією серцевого ритму або тривалість QRS.
Ці та інші висновки свідчать про те, що показники ККА у пацієнтів із низьким та середнім ризиком можуть посилити стратифікацію ризику ССЗ за межі використання традиційних факторів ризику.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org