Результати нового рандомізованого дослідження показали, що зниження підвищеного рівня сечової кислоти в сироватці крові за допомогою фебуксостату у пацієнтів із серцево-судинними (CС) факторами ризику може захистити нирки краще, ніж стандартне лікування.

Пацієнти, які отримували фебуксостат, продемонстрували значне зниження первинної клінічної кінцевої точки дослідження: від серцево-судинних і неврологічних подій до ниркової недостатності, змін лабораторних маркерів і дисекції аорти.

У переважній більшості випадків в обох групах лікування, ниркова недостатність пояснювала більшість подій, що стали складовою первинної кінцевої точки. Це був єдиний компонент, який показав значну різницю між групами лікування, що потенційно передбачало більш сильний захисний ефект від фебуксостату в порівнянні зі стандартною терапією.

Новий препарат так і як алопуринол є інгібіторами ксантиноксидази, що  застосовуються у пацієнтів  в групі ризику для подагри.

У дослідження FREED було залучено 1070 пацієнтів у віці 65 років і старше з рівнем сечової кислоти в сироватці більше 7  і до 9 мг / дл і одним або декількома факторами ризику для церебрального, серцево-судинного або ниркового захворювання були випадковим чином призначені на групу фебуксостат або групу зі стандартним лікуванням.

Фактори ризику включали анамнез гіпертонії або діабету типу 2, ниркову дисфункцію (тобто передбачувану швидкість клубочкової фільтрації від 30 до 60 мл / хв на 1,73 м2) протягом попередніх 3 місяців або історію розвитку цереброваскулярного або серцево-судинного захворювання за 3 місяці до дослідження.

Лікування призначалося з фебуксостату спочатку на рівні 10 мг / добу з подальшим підвищенням до 40 мг / добу протягом 2 місяців або стандартна терапія без фебуксостату, але з алопуринолом 100 мг / добу, якщо підвищена концентрація сечової кислоти в сироватці. В кінцевому рахунку, 27,2% пацієнтів в останній групі отримували алопуринол в цій дозі.

Призначена терапія тривала протягом 36 місяців; пацієнти з обох груп зазнали модифікації способу життя, спрямовані на зменшення гіперурикемії.

Таблиця. Результати в 36 місяців в FREED

При аналізі різних досягнутих рівнів сечової кислоти сироватки в обох групах окремо і обох групах разом співвідношення ризику первинної точки було найнижчим за досягнутих рівнях від 5 до 6 мг / дл.

Співвідношення ризику первинної точки було вище, іноді значно вище, як на більш високих рівнях (при> 7 мг / дл і при> 6 до ≤7 мг / дл), так і при більш низьких рівнях (≤4 мг / дл і> 4 до ≤5 мг / дл),

Це говорить про те, що сильніший ефект фебуксостату на зниження сечової кислоти в порівнянні з алопуринолом може виявитися недоліком нового препарату.

Дослідженні FREED викликає застереження щодо оптимального ступеня зниження сечової кислоти. Фебуксостат також можна призначати для запобігання розвитку і прогресування хронічнї хвороби нирок. Але слід уникати «надмірного» зниження рівнів сечової кислоти в сироватці крові з використанням препарату у таких пацієнтів з факторами ризику ССЗ.

Науковці зазначають, що результати FREED показали, що надмірне зниження сечової кислоти, особливо на більш новому, більш потужному препараті, може збільшити ризик порівняно з більш помірними показниками. Це спостереження, незважаючи на можливий нирковий захисний ефект, передбачає, що клініцисти повинні прислухатися до застережень про флебуксостат на основі дослідження CARES і вважають за краще призначення алопуринолу у пацієнтів з гіперурикемією і підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org