Результати великого реєстраційного дослідження показали, що застосування гепарину у відділенні швидкої допомоги або невідкладної допомоги підвищує ймовірність того, що пацієнта з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) буде доставлено до рентгенопераційної без оклюзії коронарної артерії.
Відкрита інфаркт-залежна артерія (ІЗА) на ангіографії при надходженні до рентгенлабораторії дає пацієнтам зі STEMI можливість для більш ранньої реперфузії та шанс, принаймні теоретично, для зменшення розміру інфаркту та покращення клінічних результатів.
У новому аналізі, який охоплює понад 40 000 пацієнтів зі STEMI, у 38%, які отримували гепарин до прибуття до рентгенлабораторії, ймовірність виявлення оклюзії ІЗА при ангіографії до прямого черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) була на 11% менше. Вони також показали зниження 30-денної смертності на 13% порівняно з пацієнтами, які розпочали лікування гепарином у рентгенопераційній. Важливо, що ризик великих кровотеч у лікарні не збільшувався.
В групі до лікування в цілому не було великих кровотеч, ризик значно підвищувався для тих, хто старше 75 років або важив менше 60 кг, або піддавався катетеризації з доступом не через променеву артерію.
Поточний аналіз охопив 41631 пацієнта з STEMI з 2008 по 2016 рік, з яких 38% попередньо отримали гепарин в машині швидкої допомоги або у відділенні невідкладної допомоги. Іншим 62% почали введення гепарину в рентгенопераційній.
Близько третини групи мали відкриту ІЗА під час ангіографії. Коригований коефіцієнт ризику (КР) оклюзії ІЗА при ангіографії для пацієнтів, які отримували попереднє лікування гепарином, порівняно з пацієнтами, які не отримували попереднього лікування гепарином, становив 0,89 (95% ДІ, 0,87–0,90).
Відповідний КР для смерті протягом 30 днів склав 0,87 (95% ДІ, 0,77-0,99), а для великої внутрішньолікарняної кровотечі - 1,01 (95% ДІ, 0,86-1,18).
Аналіз був скоригований з урахуванням інших медикаментів, отриманих до катетеризації, особливо довгого списку антиагрегантів і негепаринових антитромбінів. За словами дослідників, це посилює аргументи на користь попереднього лікування гепарином як незалежного предиктора відкритої ІЗА під час початкової ангіографії.
Порівняння підгруп, що збігаються за показником схильності, у загальній когорті, проведене окремо для кінцевої точки ІЗА-оклюзії та кінцевих точок 30-денної смертності та масивної кровотечі, дало аналогічні результати.
Вчені наголошують на необхідності рандомізованого контрольованого дослідження цього питання.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org