Результати нового дослідження показали, що застосування коронарної внутрішньосудинної літотрипсії (ВСЛ) було можливим в переважній більшості уражень коронарних артерій, і менш ніж у третині випадків спостерігався залишковий стеноз ≥20%, незважаючи на те, що 49% уражень вважалися недостатньо широкими для проведення ВСЛ.
В проспективне дослідження REPLICA-EPIC18 включили пацієнтів, які отримували ВСЛ у 26 центрах. Незалежна базова лабораторія виконала ангіографічний аналіз та оцінку події. Первинною кінцевою точкою ефективності була оцінка успішності процедури (успішне проведення ВСЛ, стеноз кінцевого діаметра <20% та відсутність внутрішньолікарняних серйозних несприятливих серцево-судинних подій [MACE]). Первинним показником безпеки була відсутність MACE через 30 днів. Також порівнювалися результати лікування пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) та хронічним коронарним синдромом (ХКС). Був проведений багатофакторний логістичний регресійний аналіз для виявлення клінічних, ангіографічних та процедурних змінних, які передбачали остаточний стеноз стенту ≥20%; модель включала змінні, які були пов'язані з остаточним стенозом стенту ≥20% в однофакторному аналізі (p<0,2), віком та статтю.
Усього було включено 426 пацієнтів (456 уражень), у 63% розвинувся ГКС. Процедура ВСЛ пройшло успішно в 99% випадків. Перед ВСЛ 49% уражень судин вважалися недостатньо широкими. Первинна кінцева точка ефективності була досягнута у 66% пацієнтів, з однаковими показниками серед пацієнтів із ХКС (68%) та пацієнтів із ГКС (65%). Аналогічно, не було суттєвих відмінностей в ангіографічному успіху після ВСЛ між пацієнтами з ГКС та ХКС. Частота MACE через 30 днів (первинна кінцева точка безпеки) склала 3% (1% у пацієнтів із ХКС та 5% у пацієнтів з ГКС [p = 0,073]).
Автори повідомляють, що коронарна ВСЛ є здійсненною та безпечною процедурою в «реальних» умовах, що ефективно полегшує імплантацію стенту при сильно кальцинованих ураженнях. Однак тривалість клінічних переваг, пов’язаних з імплантацією стенту, оптимізованого для ВСЛ, необхідно визначити за допомогою довгострокового клінічного спостереження.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org